У країнах Східної Європи сформувалася стійка думка, що Росія використовує дипломатичні контакти виключно для досягнення власних корисливих цілей, далеких від встановлення реального миру в Україні. Як повідомляє видання Bloomberg, посилаючись на поінформовані джерела в регіоні, східноєвропейські політики переконані: Кремль не відмовився від своїх довгострокових планів.
Москва, як і раніше, націлена на підпорядкування України, ослаблення Північноатлантичного альянсу і перегляд всієї європейської системи безпеки на свою користь. Переговорний процес в даному контексті розглядається лише як інструмент, що дозволяє дочекатися більш вигідного моменту.
Основна ставка російського керівництва, на думку аналітиків зі східного флангу НАТО, робиться на налагодження діалогу з адміністрацією Дональда Трампа. Кремль розраховує використовувати формальну участь у переговорах як привід для відновлення економічної та політичної взаємодії з США, сподіваючись на пом'якшення санкційного тиску та відновлення торговельних зв'язків.
Помічник президента Польщі із зовнішньої політики Марцін Пшидач у коментарі Bloomberg прямо заявив, що «Росія грає в ігри» і не виявляє готовності вести переговори сумлінно. Він підкреслив, що російська державна стратегія протягом десятиліть базується на розширенні сфер впливу, незважаючи на ціну, яку доводиться платити населенню самої Росії або сусідніх держав.
У регіоні підкреслюють повну відсутність реальних ознак деескалації з боку Москви. Незважаючи на миролюбну риторику за столом переговорів, на практиці Росія продовжує активні бойові дії. Паралельно з цим російські дипломати намагаються налагодити контакти з Вашингтоном, сподіваючись переконати нову американську адміністрацію у своїй конструктивності.
У Східній Європі вважають, що це класична тактика Кремля: використовувати дипломатію для перегрупування сил і зняття найбільш болючих економічних обмежень, не змінюючи при цьому агресивного зовнішньополітичного курсу.
Така позиція східних союзників сигналізує про серйозні побоювання всередині Європи щодо можливої «змови» за спиною Києва. Політики у Варшаві, Таллінні та Ризі наполягають на тому, що будь-які домовленості повинні базуватися на реальній зміні поведінки Росії, а не на її обіцянках, даних заради відновлення доступу до американських ринків і технологій. Поки Москва не продемонструє готовність до реальних кроків щодо припинення агресії, у Східній Європі будь-які заклики до компромісу будуть сприйматися як підігравання імперським амбіціям Кремля.