Росія дійсно готує відправку нафти і нафтопродуктів на Кубу, оформляючи це як гуманітарну допомогу, незважаючи на явні попередження з боку США про можливі економічні санкції і мита щодо країн, які будуть поставляти паливо на острів.
Про це повідомили російські офіційні джерела і підтвердили представники російського посольства в Гавані, передає CNBC.
Куба зараз переживає одну з найгостріших енергетичних криз за останні роки. Імпорт палива з традиційних джерел, особливо з Венесуели, був практично зупинений через тиск США і пов'язані з цим загрози мит або обмежень. Це призвело до дефіциту палива, який вже зачіпає енергетику, транспорт і інфраструктуру авіації на острові.
Російське посольство в Гавані підтвердило, що поставки нафти і нафтопродуктів заплановані «найближчим часом», але подробиці обсягів або точні терміни поки не розкриваються. Це буде перша велика відправка палива з лютого 2025 року, коли Москва вже постачала на Кубу близько 100 000 тонн нафти за державним кредитом.
Кремль називає свою позицію підтримкою союзника і критикує США за зусилля з «економічного удушення» Куби. Російські офіційні особи, в тому числі прес-секретар президента Дмитро Пєсков, заявляють, що Москва не прагне до ескалації конфлікту з Вашингтоном, але продовжує обговорювати з Гаваною варіанти допомоги.
США дійсно пішли на крок, який відкриває можливість введення додаткових мит на країни, що постачають нафту на Кубу, за указом президента Дональда Трампа — це частина більш широких заходів тиску на режим в Гавані.
Кубинська енергетична криза в останні тижні призвела до посилення обмежень у країні: поставки палива залишаються нижче критичного рівня, літаки перестають заправлятися, а аеропорти обмежують обслуговування рейсів. Це погіршує ситуацію і в цивільному секторі, і в економіці, посилюючи залежність острова від зовнішньої допомоги.
Загалом ситуація показує, що енергетична криза на Кубі перетворюється на нове джерело міжнародної напруженості, де перетинаються інтереси Москви і Вашингтона — і обидві сторони використовують економічні ресурси як інструмент політичного тиску.