Кількість російських військових, ліквідованих або зниклих безвісти в Україні, різко зросла. Про це говорять вже не тільки українські джерела, а й західні спецслужби. Як пише Financial Times, ставка Кремля на «м'ясний тиск» по всій лінії фронту не спрацьовує — ресурсів все більше йде в нікуди, а помітних успіхів немає.
Через величезні втрати армія РФ втрачає здатність проводити операції високої інтенсивності. Наступи стають млявими, просування — мізерними. Замість проривів — постійне затикання дірок особовим складом.
Добровольців не вистачає навіть при щедрих виплатах. Тому командування розширює набір за рахунок зеків, вмовляє строковиків підписувати контракти, формує так звані «каліч-полки» і активно вербує іноземців у бідних країнах. Паралельно зростає дезертирство — показники вже рекордні з початку повномасштабної війни.
Військові експерти сумніваються, що така армія взагалі здатна на оперативні результати. «Ставка Путіна полягала в тому, що постійний тиск по широкій лінії фронту в підсумку призведе до обвалу української сторони. Але те, як діють російські сили, просто не дозволить досягти оперативно значущих проривів... Росії буде важко підтримувати наступальний тиск", — заявив старший науковий співробітник міжнародного аналітичного центру Майкл Кофман.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив: Росія щомісяця залучає близько 35 тисяч осіб. Але до 90% новобранців у 2025 році відразу відправляють не в нові підрозділи, а просто на поповнення втрат.
Президент Володимир Зеленський минулого тижня озвучив цифри: Росія втрачає від 30 до 35 тисяч осіб щомісяця вбитими і тяжко пораненими.
За даними аналітичного центру в галузі стратегічних і міжнародних досліджень, з початку війни загинули не менше 325 тисяч російських військових. Це більше, ніж сумарні втрати Росії і СРСР у всіх війнах після Другої світової війни — в п'ять разів. І як мінімум удвічі більше українських безповоротних втрат.
Окрему роль у динаміці фронту відіграють дрони. За оцінкою латвійської зовнішньої розвідки, минулого місяця від 70 до 80% усіх убитих і поранених з обох сторін — жертви ударів безпілотників. Масштабні механізовані атаки майже зникли. Замість них — невеликі піхотні групи, мотоцикли, тактика «просочування».
Як каже Кофман, «по суті, вони обмінюють колишні втрати в техніці на значно вищі втрати в особовому складі».