Коли ми говоримо про російських солдатів, часто хочеться вірити, що вони «просто виконують наказ» або «нічого не знали».
Однак свіжі дані дослідження громадської організації Lingva Lexa, опубліковані в Українська правда, малюють набагато похмурішу картину. Виявилося, що майже 70% російських військовополонених вважають повномасштабну війну проти України виправданою і необхідною хоча б частково.
Загальна цифра тих, хто визнає «легітимність» агресії, становить близько 36%, але якщо додати тих, хто вагається, виходить переважна більшість.
Найстрашніший аспект дослідження стосується дегуманізації.
Близько 42,94% опитаних на повній серйозності заявили, що середньостатистичний українець нібито не є повноцінною людиною. В анкетах вони в середньому оцінювали рівень розвитку українців лише на 88% порівняно з «нормальними людьми». Це прямий наслідок багаторічної роботи російського телебачення, яке роками вселяло солдатам, що вони воюють не з нацією, а з якимось «непорозумінням».
При цьому в один або кілька пропагандистських наративів Кремля вірять майже 77% полонених.
Зв'язок між вірою в телевізор і готовністю вбивати підтверджений цифрами: ті, хто повністю поглинений пропагандою, в 6 разів частіше вважають війну законною.
"Це означає, що солдати, які повністю вірили в пропаганду, в 6 разів частіше вважали війну повністю легітимною – різниця, яка є психологічно значущою", – підкреслюють соціологи.
Серед віруючих у «СВО» близько 13% називають війну «абсолютно виправданою», тоді як серед критично мислячих таких лише 2%.
Дослідження, яке проводилося за підтримки Офісу генерального прокурора України та Київської школи економіки (KSE), також торкнулося питання майбутнього.
І тут прогнози невтішні: 32,71% опитаних висловили бажання знову вступити до лав Збройних сил РФ відразу після звільнення.
Ще майже 29% готові повернутися в армію на небойові посади. Це означає, що для більшості з 1060 опитаних полонених (середній вік яких 39 років) війна — це не помилка, а робота або місія, до якої вони планують повернутися, щойно покинувши український табір.