Після офіційного підтвердження загибелі верховного лідера Ірану Алі Хаменеї, над куполом святині біля храму Імама Рези в Мешхеді було піднято червоний прапор. У шиїтській традиції ця подія має колосальне значення — червоний колір прапора символізує «несправедливо пролиту кров» і є прямим закликом до негайної помсти.
Якщо чорний прапор в Ірані означає тиху жалобу, то червоний — це маніфест війни, який не знімають доти, доки вбивця не буде покараний.
Ситуація всередині країни загострилася до межі, оголивши найглибший розкол в іранському суспільстві.
З одного боку, тисячі прихильників теократичного режиму вийшли на площі для участі в траурних церемоніях, вигукуючи гасла про помсту США та Ізраїлю. Для цих людей смерть 86-річного аятолли, який правив країною залізною рукою майже 40 років, стала особистою трагедією і крахом звичного світу. Вони бачать у червоному прапорі єдиний законний шлях — шлях тотальної ескалації.
Однак інша частина Ірану сприйняла звістку про смерть Хаменеї з неприхованим захопленням. У соціальних мережах і на вулицях низки міст з'явилися кадри стихійних святкувань: люди запускають феєрверки, танцюють і відкрито висловлюють ненависть до політичного курсу, що зазнав краху. Для мільйонів молодих іранців, втомлених від репресій та ізоляції, загибель лідера — це шанс на повернення до нормального життя.
Цей внутрішній конфлікт між «партією помсти» і «партією свободи» робить ситуацію в Ірані вибухонебезпечною: країна фактично перебуває на межі громадянського протистояння, результат якого вирішить долю всього регіону.