Світова шахівниця зараз горить у кількох місцях одночасно, і колишній посол України в США Валерій Чалий вважає, що у Вашингтона з'явився історичний шанс поставити мат обом війнам одночасно.
Ідея проста і цинічна, як і вся велика політика: США можуть запропонувати Китаю угоду. Суть в тому, що американці обіцяють пригальмувати знищення Ірану, якщо Пекін, у свою чергу, натисне на Кремль і змусить Путіна зупинитися на нинішній лінії фронту в Україні.
Як пише дипломат у своєму Facebook, це реальний сценарій, за якого всі великі гравці зможуть «зберегти обличчя» і уникнути сповзання світу в глобальну катастрофу.
Кремль у цій ситуації виглядає як ніколи слабким і безпорадним, адже на його очах буквально на друзки розносять головного союзника — режим аятол, а Москва не може зробити абсолютно нічого. На думку Чалого, у такий момент Путіну доведеться вибирати: або тонути разом з Іраном, або прийняти умови угоди. Такий розклад вигідний майже всім: арабські монархії на кшталт Саудівської Аравії та Катару видихнуть з полегшенням, Туреччина і Середня Азія позбудуться загрози мільйонів біженців, а Європа буде змушена підтримати цей план, щоб нарешті зайнятися переговорами з Ізраїлем.
Для України цей сценарій означає довгоочікуване перемир'я. З точки зору великої геополітики все виглядає ідеально: Дональд Трамп одним махом закриває два найбільших конфлікти сучасності, підтверджуючи статус «миротворця», а світові ринки стабілізуються. Однак за цим красивим планом ховається тривожна реальність. Дипломат з гіркотою додає: «Начебто з геополітичної точки зору непогано. І всі зберігають обличчя. І мир повертається. І Дональд Трамп відразу зупинив дві війни... Ось тільки немає впевненості, що великі країни мислять вже тепер такими категоріями».
Проблема в тому, що «скринька Пандори» вже відкрита, і логіка війни може виявитися сильнішою за логіку дипломатичних обмінів. Навіть якщо Вашингтон і Пекін знайдуть спільну мову, не факт, що розлючені й налякані диктатори захочуть грати за правилами.
Проте Чалий підкреслює, що зараз найвдаліший момент для такого маневру — поки пил від ударів у Тегерані ще не осіла, а в Москві остаточно не зрозуміли, що їхній «багатополярний світ» перетворюється на попелище.