Іран методично і наполегливо демонструє всьому світу, що його військовий потенціал — це не тільки картинки з парадів, але і реальна сила, здатна завдавати ударів на величезні відстані.
Як пише видання Defense Express, Тегеран вже на практиці перевірив свої ракети і дрони в боях проти Іраку, Саудівської Аравії та Ізраїлю, а недавня атака безпілотників на британську базу на Кіпрі стала тривожним дзвінком для всього Заходу.
Тепер експерти серйозно обговорюють не «якщо», а «куди» саме можуть прилетіти іранські «подарунки», адже географія їхніх можливих цілей розширилася до лякаючих масштабів.
В арсеналі Ірану особливе місце займають балістичні ракети середньої дальності, такі як Khorramshahr, Sejjil і Emad. Ці монстри здатні нести до 850 кг вибухівки на відстань 2000 км. Але найцікавіше починається, якщо полегшити бойову частину: в такому випадку той же Khorramshahr теоретично може подолати до 3000 км.
«Таким чином, з північного заходу Ірану балістичними ракетами середньої дальності Тегеран може атакувати Грецію, Болгарію, Румунію, де також знаходяться американські бази, а також Україну і Молдову», — відзначають експерти.
Якщо ж ракета пролетить максимальну відстань, то в зоні ризику опиняться Італія і навіть Німеччина.
Звичайно, Європа не сидить склавши руки, і на шляху іранського заліза стоять сучасні системи ПРО. У Румунії чергує американський комплекс Aegis Ashore, а в Середземному морі курсують есмінці з ракетами-перехоплювачами. Німеччина теж підстрахувалася, закупивши ізраїльську систему Arrow 3, яка якраз заточена під перехоплення таких цілей у стратосфері.
Крім того, Іран має крилаті ракети Soumar з дальністю до 3000 км, але їхня ефективність поки що залишається під питанням через високий рівень перехоплення сучасними системами ППО.
Однак наймасовішим і найдешевшим інструментом терору залишаються дрони, і тут пальму першості тримає сумнозвісний Shahed-136. Маючи запас ходу в 2500 км, цей безпілотник теоретично може тероризувати Балкани.
Правда, для цього йому потрібно або проскочити через щільне сито ППО над Іраком і Йорданією, або робити гак через Кавказ і Туреччину.
«Для їхнього прольоту в бік Європи вони повинні подолати зони повітряного контролю над Іраком, Сирією та Йорданією, над якими явно збиваються дрони, що летять атакувати Ізраїль. Або через повітряний простір Вірменії, Грузії та/або Туреччини, після чого у них ще залишиться запас дальності для атаки балканських країн», — пише Defence Express.
Іран створив потужний дистанційний кулак, який змушує нервувати все НАТО. Незважаючи на обмежену кількість елітних ракет, сама можливість удару по Бухаресту або Берліну змінює правила гри у світовій політиці. Європа змушена вкладати мільярди в захист свого неба, розуміючи, що ера «безпечного тилу» закінчилася, а іранські технології — це виклик, який не можна ігнорувати.