Ситуація на фронті зараз виглядає вкрай динамічною, і останні новини з Південно-Донбаського напрямку дають привід для обережного оптимізму.
Військовий експерт Олександр Коваленко детально розібрав, що саме сталося на стику Дніпропетровської та Запорізької областей. За його словами, окупанти не просто зазнали втрат, вони фактично втратили можливість реалізувати свій амбітний план на найближчі роки. Москва серйозно розраховувала використовувати цю територію як потужний трамплін для майбутнього стрибка на Запоріжжя, але реальність внесла свої корективи у вигляді грамотної роботи наших хлопців.
Окупанти будували довгострокові плани, заглядаючи аж у 2026 рік. У їхніх штабах малювали красиві карти, де угруповання в 300 тисяч осіб мало накопичити сили і вдарити по Запоріжжю в другій половині року або на початку 2027-го. Для цього їм життєво необхідний був стійкий плацдарм з налагодженою логістикою. Однак ЗСУ не стали чекати, поки ворог збере кулак, і почали діяти на випередження. Результат очевидний: противник втратив контроль над ключовими точками і тепер судорожно намагається закрити дірки в обороні, які множаться з кожним днем.
Якщо поглянути на карту DeepState, то масштаб проблем росіян стає очевидним. Їх відкинули від Першотравневого прямо до адміністративного кордону областей у бік Новогригорівки. Також значне просування наших сил зафіксовано вздовж районів Калинівського та Новомихайлівки. Але найцікавіше відбувається в районі Тернового. Там для окупантів утворилася тактична «кишеня» — ситуація, в якій вони опинилися вкрай вразливими і тепер перебувають під постійним вогневим тиском, не маючи можливості нормально оборонятися.
Коваленко акцентує увагу на тому, що це не результат якогось «кіношного» контрнаступу з тисячами танків.
«Мова не йде про масштабний контрнаступ із залученням десятків тисяч військових. Це результат системної тактичної роботи: крок за кроком українські сили використовують слабкості противника і методично витісняють його з позицій», — підкреслює експерт. Це та сама стратегія «тисячі порізів», коли ворог виснажується, втрачає ресурси і в підсумку змушений відходити, тому що лінія оборони по річці Гайчул — від Гуляйполя до Тернового — просто тріщить по швах.
Протяжність цієї проблемної для росіян ділянки становить понад 45 кілометрів. Спроба швидко захопити нові території обернулася для них класичним провалом. Замість тріумфального маршу вони отримали виснаження, прорахунки в командуванні і необхідність рятувати те, що ще залишилося від їх передових підрозділів. Плани щодо захоплення Запоріжжя тепер виглядають як нездійсненна мрія, а реальність диктує їм зовсім інші умови — постійний відступ під тиском української тактичної думки та героїзму наших солдатів.