Угорський уряд перейшов до фази відкритої демонстрації сили, офіційно посиливши охорону 75 об'єктів критичної енергетичної інфраструктури.
За даними видання Telex, до охорони залучені не тільки приватні охоронні структури, але й кадрові військові разом із правоохоронними органами. Особлива увага приділена електростанції Матравідек у Лєрінці, де тепер чергують озброєні патрулі. Командування Об'єднаних оперативних сил Угорщини підтвердило, що солдати несуть службу в цілодобовому режимі, виконуючи наказ, відданий ще в кінці лютого 2026 року.
Офіційний Будапешт подає ці заходи як вимушену реакцію на нібито підготовлювані диверсії з боку України. Віктор Орбан прямо заявив, що Київ чинить тиск на Угорщину і Словаччину через «нафтову блокаду» і нібито має дані про заплановані атаки на енергосистему.
У прикордонному з Україною регіоні навіть введено заборону на польоти безпілотників, а поліція посилила патрулювання навколо розподільних станцій і центрів управління. Все це відбувається на тлі пошкодження нафтопроводу «Дружба», який, за словами української сторони, постраждав від російських обстрілів, але Орбан наполегливо шукає винних у Києві.
Критики всередині самої Угорщини, включаючи експертів, опитаних Telex, називають ці дії політичним театром і спробою мобілізувати електорат перед виборами. Поки незалежні аналітики стверджують, що ніякої реальної загрози від України не існує, уряд розгортає військову техніку біля ТЕЦ, створюючи атмосферу прифронтової держави. Орбан звинувачує Україну в спробі посіяти економічний хаос у його країні, ігноруючи той факт, що саме російська агресія є першопричиною всіх енергетичних проблем у регіоні.
Ситуація загострюється через ультиматуми Будапешта і Братислави: Угорщина вже пригрозила зупинити експорт електроенергії в Україну і блокувати фінансову допомогу від ЄС, якщо транзит російської нафти не буде відновлено в повному обсязі.
На тлі цього стягування військ до електростанцій виглядає як черговий етап шантажу. Орбан відкрито заявляє: «Той, хто нас вкусить, залишиться без зубів», — фактично прирівнюючи технічні складнощі з прокачуванням нафти до акту війни і виправдовуючи цим мілітаризацію цивільних об'єктів.