В Україні прогнозують помітне збільшення реального віку виходу на пенсію — до 70–75 років. На це впливає відразу кілька факторів: дефіцит кадрів на ринку праці змушує роботодавців утримувати досвідчених фахівців, а низький рівень пенсійних виплат змушує людей продовжувати працювати.
Таку думку висловив виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський в інтерв'ю українському виданню The Page.
За його словами, державі необхідно розширювати доступ до якісних медичних послуг для людей, які не можуть дозволити собі лікування. Водночас бізнесу варто включати психологічну та психіатричну допомогу в програми медичного страхування для співробітників.
«Багато людей будуть змушені працювати до глибокої старості, фактично вмираючи на робочому місці, тому що пенсії не вистачатиме. Тим часом власники бізнесу будуть благати: „Петро Іванович, не звільняйтеся!“, тому що замінити його ніким. Але умовний Петро Іванович не звик стежити за здоров'ям», — вважає Вишлінський.
Експерт зазначає, що роботодавці повинні уважніше ставитися до стану співробітників. Якщо працівник, який довгі роки працював ефективно, починає поводитися незвично, важливо насамперед поговорити з ним і запропонувати допомогу.
«Власник бізнесу, помітивши, що ефективний роками працівник поводиться нетипово, повинен не карати його, а поговорити і, маючи кращі ресурси та контакти, відправити до професійного лікаря. Часто елементарне медикаментозне лікування може повернути людині комфортне життя і працездатність — те, чого вона сама не зробила б через внутрішні бар'єри», — зазначив економіст.
За спостереженнями Вишлинського, після початку повномасштабної війни відбулися помітні структурні зміни на ринку праці. Зокрема, багато освічених жінок середнього віку виїхали за кордон.
Якщо раніше для середньої компанії було відносно легко знайти офіс-менеджера, то зараз ці функції нерідко виконують більш дорогі і високооплачувані фахівці.
Через брак працівників бізнес все частіше інвестує в механізацію та автоматизацію. Підприємства встановлюють роботизовані лінії на виробництвах і сортувальних центрах, оскільки іноді це виявляється вигідніше, ніж залежати від дефіциту робочої сили.
Однак така модернізація вимагає значних інвестицій. Наприклад, у промисловому рослинництві активно впроваджуються автоматизовані технології, що дозволяють виробляти більше продукції при меншій кількості працівників.
Ще одним можливим рішенням проблеми дефіциту кадрів експерт називає зміни в міграційній політиці. За його словами, суспільству доведеться поступово долати стереотипи щодо іноземних працівників.
Вишлінський зазначає, що побоювання про те, що мігранти «заберуть» робочі місця, багато в чому не відповідають реальності, оскільки на багато посад вже не вистачає українських працівників.
При цьому залишається питання, чи готові кваліфіковані фахівці їхати працювати в Україну з урахуванням ризиків безпеки. Тому країні, ймовірно, доведеться конкурувати за менш забезпечених трудових мігрантів, що може створювати додаткові соціальні виклики.