Майже рік тому Україна запропонувала Сполученим Штатам масштабну угоду про спільне виробництво безпілотників та оборонних технологій. Вартість проєкту могла становити від 35 до 50 мільярдів доларів. Про це розповів президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з журналістами.
За словами глави держави, Київ запропонував американським партнерам створити інфраструктуру для експорту українських оборонних технологій. Йшлося не лише про дрони, а й про комплексну систему оборони, що включає технології штучного інтелекту, системи радіоелектронної боротьби та сучасні безпілотні платформи.
Президент зазначив, що Україна накопичила унікальний досвід у сфері безпілотних систем під час війни і готова ділитися цими технологіями з партнерами.
«Трохи менше року тому ми висунули пропозицію та передали її американським партнерам. Ми хотіли створити експортну інфраструктуру для наших дронів, технологій, дронів на базі ШІ, ШІ-технологій та систем радіоелектронної боротьби – всього цього, адже це система оборони. І, звичайно, у нас є дефіцит систем протиракетної оборони «Патріот», – сказав він.
Зеленський пояснив, що сучасні війни вимагають різних типів захисту. За його словами, коли противник запускає сотні ударних безпілотників, використання дорогих протиракетних систем не завжди є ефективним.
«У війні, коли іранський режим використовує сотні «Шахедів», ви не будете застосовувати протиракетні ракети для захисту від них. Тому потрібна відповідна система захисту з іншими елементами», — зазначив президент.
Україна запропонувала Сполученим Штатам стати ключовим партнером у цьому проєкті. За словами Зеленського, це логічно, оскільки США є стратегічним союзником Києва й активно допомагають Україні засобами протиракетної оборони.
«Наша пропозиція полягала в тому, що ми можемо надати систему, і Сполучені Штати мають бути першими, оскільки вони відчутно підтримують нас зброєю проти балістичних ракет і є стратегічним партнером України. Ось чому ми запропонували Сполученим Штатам угоду щодо дронів», — пояснив він.
Президент розповів, що американська сторона виявляла інтерес до цієї ініціативи. За його словами, сигнал про зацікавленість надходив і від самого президента США Дональда Трампа.
Проект передбачав участь близько 200 компаній. При цьому остаточний вибір учасників мав зробити Вашингтон.
Зеленський зазначив, що українські підприємства готові значно збільшити обсяги виробництва. Планувалося, що половина вироблених дронів буде направлятися на фронт для потреб української армії, а друга половина — постачатися партнерам.
«Наші підприємства збільшать обсяги виробництва. Половина продукції піде на нашу передову, цього має вистачити. А половина потужностей, які зараз не можуть виробляти більше через фінансовий дефіцит, піде нашим партнерам. Першими знову будуть Сполучені Штати. Це була моя ідея», — сказав Зеленський.
Однак угоду так і не було підписано.
«Ми не підписали документ із президентом Трампом. Я не знаю, чому. Можливо, це відбудеться пізніше, але я не впевнений», – зазначив глава держави.
За словами президента, йшлося про довгостроковий стратегічний проєкт. Навіть якщо деякі технології з часом застаріють, на їхнє місце прийдуть нові розробки.
«У нас були такі потужності. Це велика угода щодо дронів на довгі роки. І навіть якщо деякі морські дрони не працюватимуть через два роки, наприклад, через появу нових технологій, то з’являться нові підводні дрони», — додав він.
При цьому Україна готова й до варіанту спільного виробництва на території США.
«Спільне виробництво у США – це буде підприємство на умовах 50/50. Ми згодні на це. Склад персоналу – 50% наших інженерів, 50% американських інженерів. І ми матимемо велике виробництво дронів, а найголовніше, що ці дрони будуть доступні для використання двома країнами: Україною та США», – зазначив президент.
Зеленський також повідомив, що Україна вже почала створювати виробничі лінії в Європі. Перші проєкти з’явилися в Німеччині, нещодавно виробництво розпочалося у Великій Британії, а також працює майданчик у Данії.
За словами президента, ці проекти поки що не можна порівняти за масштабами з тим, що планувалося реалізувати спільно зі Сполученими Штатами, проте вони стали важливим кроком на шляху до формування нової системи оборонного співробітництва.