Росія готується кинути в бій весь мобілізований резерв, який зараз перебуває в Криму. Йдеться не про часткове посилення, а про фактичне «вичерпання» людей до нуля — з 1 квітня їх планують відправляти на фронт, щоб компенсувати втрати та утримати позиції.
Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни, який посилається на дані української сторони. За словами представника Сил оборони півдня Владислава Волошина, йдеться про повне задіяння мобілізованих, які до цього перебували в Криму в резерві.
Їхнє завдання є надзвичайно прагматичним — замінити поранених і заповнити втрати, насамперед у 810-й бригаді морської піхоти Чорноморського флоту РФ. Це одне з ключових підрозділів, яке зараз задіяне одразу на кількох напрямках — і на Курському, і в групі «Крим».
Причина такого рішення очевидна: втрати зростають, а потік нових добровольців не покриває потреби армії. За таких умов командування переходить до прямої мобілізаційної логіки — відправляти на фронт усіх, хто є під рукою.
Паралельно Росія намагається реорганізувати структуру своїх військ. Та сама 810-та бригада морської піхоти може бути перетворена на повноцінну дивізію. Це вже відпрацьована схема: раніше аналогічним чином було посилено інші підрозділи.
Так, 155-та бригада Тихоокеанського флоту була перетворена на дивізію, як і 336-та бригада Балтійського флоту. Формально це виглядає як посилення. На практиці — це часто спроба компенсувати втрати за рахунок укрупнення та доукомплектування.
Але головна проблема для Росії зараз не в структурі, а в ситуації на полі бою. Українські контратаки на півдні змушують її терміново перекидати сили та змінювати плани.
За словами Волошина, на південний напрямок уже перекидають підрозділи нових дивізій морської піхоти — зокрема в район Гуляйполя та Олександрівського ділянки. Ці сили можуть вступити в бій уже у квітні.
Більше того, Росія починає перекидати навіть так звані «елітні» підрозділи — десантників і морських піхотинців — з інших напрямків. Їх перекидають ближче до півдня, щоб стабілізувати ситуацію.
Це ключовий сигнал. Коли до справи залучаються резерви та елітні підрозділи, це означає, що звичайних ресурсів уже не вистачає навіть для утримання поточної лінії.
Дії України фактично ставлять російське командування перед жорстким вибором. Або закривати прогалини на півдні, або намагатися розвивати наступ в інших районах.
В Інституті вивчення війни прямо зазначають: такі перекидання підривають плани Росії щодо весняно-літньої кампанії 2026 року, особливо на ключовому напрямку — по лінії так званих «міст-фортець» Донбасу.
Проблема в тому, що російська армія вже не раз доводила: вона не здатна одночасно проводити повномасштабні наступи на кількох ділянках фронту. І зараз ситуація повторюється.
Спроба одночасно стримувати українські контратаки й готувати власний наступ може закінчитися тим, що ресурсів не вистачить ні на те, ні на інше.
У підсумку Росія знову опиняється у звичній ситуації: вона намагається наступати, але змушена постійно латати дірки. І чим сильніший тиск з боку України, тим швидше розвалюється вся ця конструкція.