США та Ізраїль вступали у конфлікт, розраховуючи на внутрішній вибух в Ірані. За даними The New York Times, ідея була простою: завдати удару по верхівці влади й паралельно розпалити протести всередині країни, щоб режим сам впав.
Голова «Моссаду» Давид Барнеа запропонував Беньяміну Нетаньяху план: активізувати опозицію буквально в перші дні війни та спровокувати масштабні заворушення. Цей сценарій обговорювали й із командою Дональда Трампа. Незважаючи на сумніви частини чиновників, обидва лідери зробили ставку на швидкий ефект.
«Захопіть владу: вона буде вашою», — закликав Трамп іранців на початку бойових дій.
Але через три тижні стало очевидно: нічого подібного не відбувається. Так, режим послабився, але контроль він не втратив. Люди не вийшли на вулиці.
Причина виявилася банальною і жорсткою. Страх. Силові структури в Ірані максимально жорстко придушують будь-які спроби протесту.
«Багато протестувальників не виходять на вулиці, бо їх просто розстріляють», — пояснив колишній співробітник Держдепартаменту США Нейт Свенсон.
За його словами, більшість іранців не підтримує владу, але не готова платити за протест своїм життям. «Вони не люблять режим, але не хочуть гинути, виступаючи проти нього. Ці 60% залишаться вдома».
В американських військових колах такий сценарій спочатку вважали надто оптимістичним. Там попереджали: під бомбами люди не виходять на мітинги. Пізніше це визнав і сам Трамп, зазначивши, що жорсткість силовиків — серйозна перешкода для будь-яких протестів.
Після перших тижнів війни тема «повстання» практично зникла з публічної риторики США. Нетаньяху, у свою чергу, почав говорити про необхідність наземних операцій. «Революції не робляться з повітря», — заявив він.
За закритими дверима, як стверджують джерела, ізраїльський прем'єр був розчарований: розрахунки розвідки не виправдалися.
У підсумку головна ставка на внутрішній колапс Ірану провалилася. Натомість режим мобілізувався та розширив конфлікт, втягнувши в нього весь регіон Перської затоки.