Мрії Дональда Трампа про Гренландію починають втілюватися у вигляді розгортання американських баз на крижаному острові. Пентагон перейшов від дипломатичних натяків до конкретних переговорів із Данією, прагнучи перетворити автономію на потужний військовий хаб для стримування глобальних загроз.
США націлилися на три ключові зони, дві з яких — Нарсарсуак із його глибоководним портом та Кангерлуссуак із величезною злітно-посадковою смугою — колись уже слугували американським військовим.
Третій об’єкт поки що залишається засекреченим, але загальна стратегія зрозуміла: Вашингтон має намір відновити інфраструктуру, демонтовану ще в минулому столітті, для потреб сил спеціальних операцій та флоту. Генерал Грегорі Гійо відкрито заявив у Конгресі, що старий договір 1951 року дає Штатам карт-бланш: «Нам не потрібен новий договір — чинний є дуже всеосяжним і сприятливим для наших операцій».
Для Данії та самої Гренландії ця ситуація виглядає як пропозиція, від якої неможливо відмовитися. Формально Копенгаген повинен консультуватися з островом, але на практиці опір марний.
Як зазначають експерти Данського інституту міжнародних відносин, якщо данці скажуть «ні», США можуть просто оголосити їхній контроль над островом загрозою безпеці та взяти управління на себе. Це ставить європейських союзників у принизливе становище, де їхній суверенітет закінчується там, де починаються інтереси Білого дому.
Агресивний інтерес Трампа до Арктики вже не раз спричиняв дипломатичні скандали, особливо після його погроз «захопити острів будь-яким способом». У 2025 році це ледь не зруйнувало відносини з Європою, але зараз Пентагон діє тихіше й ефективніше, використовуючи юридичні лазівки часів Холодної війни.