Путін кидає всі сили на те, щоб зробити Дональда Трампа своїм головним союзником у питанні примушення України до капітуляції. На думку генерал-майора у відставці австралійської армії Міка Райана, саме вплив на адміністрацію США став для Кремля пріоритетом номер один.
План простий і цинічний: переконати Вашингтон чинити тиск на Зеленського та змусити його підписати мирну угоду на умовах Москви, поки російська армія імітує на полі бою «непереможну міць», якої насправді не має вже п’ятий рік поспіль.
« Ми не можемо недооцінювати потенціал Росії. Ця країна продемонструвала свою стійкість, незважаючи на значні втрати за останні чотири з половиною роки. Очевидно, що цього року у Путіна є кілька ключових цілей. Найважливіша мета — переконати адміністрацію Трампа чинити тиск на Україну з метою укладення мирної угоди, вигідної для Росії. Я вважаю, що це його пріоритет. І досягти цього він намагається, демонструючи нібито непереможність російських військ на полі бою. Однак поки що йому це не вдається, як і протягом останніх чотирьох років», — підкреслив Райан в ефірі «Еспресо».
Військовий експерт зазначає, що весняний наступ окупантів у 2026 році обернувся для них черговим фіаско, перетворившись на серію втрат позицій замість обіцяних проривів. У той час як ЗСУ демонструють завидну ефективність в обороні, Путін судорожно чіпляється за ідею остаточного захоплення Донбасу, який залишається його незмінною оперативною метою.
Незважаючи на можливі відволікаючі удари в бік Харкова чи Дніпра, у Росії просто немає реальних сил для захоплення великих міст, таких як Одеса — українська ешелонована оборона стала для них нездоланною стіною.
«Тому, ймовірно, Путін зосередить значні зусилля на тому, щоб переконати президента Трампа залишатися на його боці та тиснути на Україну з метою укладення невигідної мирної угоди. А оперативні цілі Росії, на мою думку, як і раніше, зосереджені насамперед на закріпленні контролю над Донбасом. Це вже кілька років залишається їхнім головним напрямком. Я не бачу жодних ознак відходу від цього пріоритету. Водночас це не виключає проведення допоміжних дій у районах Харкова, Дніпра чи Запоріжжя», — додав генерал.
Усі розрахунки Кремля зараз ґрунтуються на тому, що американська дипломатія зробить за нього те, чого не змогли досягти «м’ясні штурми» на фронті.