Російська влада зіткнулася з принизливою реальністю: проводити паради під прицілом українських ракет стає надто небезпечно. Поки Пєсков мимрить про «підготовку», військові колони вже таємно розпускають по домівках, побоюючись перетворити урочистість на масову паніку.
Святкування 9 травня в Росії у 2026 році ризикує стати найкоротшим і найнепомітнішим в історії. За інформацією видання «Медуза», у низці регіонів, зокрема в Калінінграді, паради вже почали скасовувати за вказівкою силовиків.
Військові підрозділи, які мали вишиковуватися, раптово отримали наказ повернутися до місць постійної дислокації. Офіційні структури зберігають гробову тишу — у Калінінграді уряд «отримав сигнал», але за два дні так і не зміг пояснити людям, чи відбудеться свято.
Ситуація в Москві ще більш критична: вперше за 30 років наземна частина параду може бути повністю скасована або перенесена через появу в Україні нових ракет, здатних досягти Кремля всього за 10–30 хвилин.
Російські пропагандисти вже почали готувати ґрунт для ганебного відступу. Блогер Ілля Туманов в ефірі «Соловйов LIVE» визнав, що повітряна частина параду в Москві та Петербурзі вже офіційно скасована, а доля наземної частини висить на волосині.
Пєсков на прямі запитання відповідає ухильно, але факти говорять самі за себе: на полігонах скасовують загальні тренування «коробок», а солдатам наказують чекати «особливих вказівок». Видання «Важливі історії» підтверджує, що армія згортає підготовку, не чекаючи офіційних наказів.
Причиною цього паралічу волі став тваринний страх перед українською балістикою та крилатими ракетами. Пропагандисти відкрито розмірковують про медійний крах режиму, якщо під час команди «струнко» над Червоною площею завучать сирени повітряної тривоги. «Уявіть собі, оголошується ракетна небезпека.
Що відбуватиметься на площі та навколо неї? Це буде серйозний удар у медійному плані, навіть якщо нічого не потрапить у кадр», — зітхає Туманов. Кремль опинився в пастці: або проводити парад і ризикувати картинкою палаючої техніки в прямому ефірі, або остаточно визнати, що «небо на замку» — це черговий міф для внутрішнього споживання.