Відомий педіатр Євген Комаровський публічно висловив сумніви щодо психічного здоров’я Дональда Трампа, посилаючись на явні ознаки когнітивних порушень.
У інтерв'ю Дмитру Гордону Комаровський заявив, що поведінка Дональда Трампа — це класична картина старечої деменції. Лікар підкреслив, що імпульсивні вчинки та нездатність утримувати в пам'яті події вчорашнього дня є медичним фактом, а не просто особливістю характеру.
На думку Комаровського, людина такого поважного віку має виступати в ролі мудрого радника, але аж ніяк не чинного глави держави, чиї рішення вимагають блискавичної реакції та ясності розуму.
«Стареча деменція. У мене немає жодних особливих сумнівів щодо цього. Це нормальний діагноз. Він у цьому не винен, загалом. Це очевидно, абсолютно імпульсивна поведінка, коли людина забуває, що вона говорила вчора», – пояснив Комаровський, зазначивши парадокс: Трамп пам’ятає образи двадцятирічної давнини, але губиться в поточних подіях.
Він також порівняв Трампа з його попередником Джо Байденом, стан здоров’я якого також викликав сумніви наприкінці терміну повноважень, і закликав світових лідерів вчасно поступатися місцем молодим.
Тривожні сигнали помічають і за океаном. Західні медики, зокрема фізіотерапевт Адам Джеймс, звертають увагу на неврологічні симптоми та підозрілі синці на руках Трампа, які він приховує під гримом або пластирами. Хоча офіційний лікар Білого дому Шон Барбабелла стверджує, що когнітивний тест складено на 30 з 30, а синці — лише результат прийому аспірину та частих рукостискань, експерти на кшталт Джонатана Райнера закликають Конгрес до офіційного розслідування. Політичну напругу підігрівають і погрози Трампа на адресу Ірану, які багато хто розцінює як ознаку ментальної нестабільності.
Міністр охорони здоров’я Роберт Кеннеді-молодший намагається згладити гострі кути, списуючи всі проблеми президента на любов до фастфуду. Однак на тлі заяв про те, що Трамп спить усього по п’ять годин і демонструє «маніакальну» манеру мовлення, дискусія про його придатність до посади лише розпалюється. Комаровський резюмує: президент повинен «бігати й ухвалювати рішення», а не боротися з віковими змінами в Овальному кабінеті.