В інтерв’ю російським пропагандистам самопроголошений президент Білорусі розсипався у заявах про готовність підписати якусь «велику угоду» зі Сполученими Штатами. За його словами, на «низькому рівні» вже триває активна робота над документом, який нібито має влаштувати обидві сторони.
Лукашенко наголосив, що щойно всі бюрократичні нюанси будуть вирішені, він готовий особисто зустрітися з Дональдом Трампом, щоб закріпити домовленості підписами. При цьому диктатор не упустив нагоди додати ложку дьогтю, заявивши, що зустріч не є для нього самоціллю, хоча й визнав, що потиснути руку американському президенту йому було б «приємно».
Цей дипломатичний маневр виглядає як спроба сидіти на двох стільцях в умовах тотальної ізоляції. З одного боку, Лукашенко заявляє про необхідність враховувати інтереси Білорусі, з іншого — фактично випрошує запрошення до США.
«Я готовий до цієї зустрічі. Ми готові до угоди, але її потрібно підготувати, щоб там були враховані інтереси і Сполучених Штатів Америки, і Білорусі», – заявив він. Незважаючи на удавану байдужість, у кожному слові відчувається бажання вирватися з-під виняткового впливу Москви і знайти нові точки дотику з оновленою адміністрацією Білого дому.
«Неправда, що я просто мрію побувати у Сполучених Штатах Америки й просто потиснути руку Дональду Трампу. Скажу відверто, було б приємно побачити цю людину віч-на-віч і потиснути їй руку. Але це не самоціль, це не головне», – додав Лукашенко, намагаючись зберегти обличчя перед внутрішнім споживачем і Кремлем.
Однак сам факт обговорення таких планів у розпал війни в Україні свідчить про те, що мінський уряд відчайдушно шукає шляхи відступу і готовий до найнесподіваніших союзів, якщо це допоможе йому втриматися при владі.