Європейські важковаговики — Франція та Німеччина — виступили єдиним фронтом проти спрощення процедур розширення ЄС заради України.
У документах, на які посилається Financial Times, Берлін і Париж наполягають на збереженні повільного та бюрократичного процесу вступу. Щоб пом'якшити цю відмову, Києву запропонували певну альтернативу — статус, який надасть «символічну силу через назву», але не обтяжить європейський бюджет новими витратами.
Німецький план передбачає створення статусу «асоційованого члена». У цьому форматі українські представники зможуть брати участь в офіційних засіданнях міністрів та самітах лідерів ЄС. Однак на цьому привілеї закінчуються: Київ не матиме права голосу під час ухвалення загальноєвропейських рішень, а також автоматичного доступу до фінансових інструментів Союзу.
Французька версія, яку Париж називає «статусом інтегрованої держави», виглядає ще більш прагматично. У Парижі пропонують відкласти доступ України до спільної сільськогосподарської політики та регіональних фондів до моменту завершення всіх етапів повноцінного вступу. Це фактично означає, що Київ може отримати місце в залі засідань, але залишиться без чека на відновлення країни та підтримку аграріїв у найближчі роки.
Ці пропозиції стали справжнім «холодним душем» для українського керівництва, яке розраховувало на привілейований статус і вступ до блоку вже у 2027 році. Президент Зеленський неодноразово заявляв, що швидке членство в ЄС є ключовою умовою будь-якої майбутньої мирної угоди з Росією. Однак Берлін і Париж чітко дали зрозуміти, що не готові «відкривати скриньку Пандори» і змінювати фундаментальні правила союзу заради однієї, хай і воюючої, країни.
Особливо цинічно ця ініціатива виглядає на тлі того, що запропонований формат може містити положення про взаємну оборону, але виключає економічну інтеграцію. Таким чином, Україну запрошують до «європейської родини» на правах гостя, якому дозволено слухати розмови дорослих, але заборонено торкатися спільних грошей і брати участь у сімейних радах.