Парламентська більшість вирішила докорінно змінити основи приватного права, проголосувавши за оновлений Цивільний кодекс у першому читанні. Замість довгоочікуваної модернізації документ одразу ж викликав шквал претензій з боку правозахисників та медіа-спільноти.
Депутати зробили спробу кардинально реформувати українське законодавство, взявши за основу законопроект № 15150. Цей документ позиціонується як фундаментальна реформа, над якою група експертів на чолі з Русланом Стефанчуком працювала довгі шість років.
Спікер парламенту стверджує, що метою є розширення правових можливостей громадян та створення сучасного європейського продукту. Однак насправді альтернативний законопроект, який прийшов на зміну ще більш скандальному попереднику, зустрів жорсткий опір з боку громадських організацій.
Перелік зауважень до нового кодексу виглядає значним і стосується практично всіх сфер життя. Критики вказують на розмиті формулювання щодо визначення сім’ї та статусу релігійного шлюбу, що створює підґрунтя для юридичного хаосу. Ще небезпечнішими виглядають норми, які можуть зв’язати руки журналістам-розслідувачам, обмежуючи їхній доступ до інформації або можливості її публікації. Право на власність та захист державного майна також опинилися під прицілом — експерти вбачають у запропонованих змінах лазівки для сумнівних схем.
Голос протесту підняли й правозахисні організації, зокрема представники ЛГБТІ-спільноти. На їхню думку, документ свідомо ігнорує європейські стандарти та зобов’язання України на шляху до ЄС. Йдеться про норми, які можуть фактично закріпити дискримінацію, не залишаючи одностатевим парам шансів на юридичне визнання навіть у судовому порядку. Замість інтеграції в цивілізоване правове поле, проект ризикує відкинути країну на десятиліття назад, ігноруючи реальність і запити суспільства.
Незважаючи на 254 голоси «за», до фінішної прямої законопроекту ще далеко. Попереду — етап внесення поправок, де опозиція та громадськість обіцяють піддати документ справжньому випробуванню на міцність. Поки що реформа виглядає як спроба пристосувати життя до застарілих шаблонів, прикриваючись гаслами про прогрес.
Парламентарям доведеться обирати: або реально врахувати зауваження та привести кодекс у відповідність до євростандартів, або отримати черговий закон, який існуватиме лише на папері, викликаючи лише роздратування у населення та західних партнерів.