Російський диктатор Володимир Путін вперше прокоментував критичну ситуацію в Туапсе, де після ударів українських дронів палає нафтобаза. Незважаючи на визнання ризику екологічної катастрофи, він поспішив заявити про відсутність реальних загроз, посилаючись на слова місцевої влади.
Під час наради, присвяченої безпеці на майбутніх виборах до Держдуми, Путін торкнувся теми пожежі на нафтопереробному заводі «Роснефти». Диктатор був змушений визнати, що ситуація в Краснодарському краї потенційно може призвести до серйозних екологічних наслідків.
Однак одразу після цього він перейшов у звичний режим «заперечення», заявивши, що приводів для паніки нібито немає. Свої висновки він підкріпив доповіддю губернатора Кубані Веніаміна Кондратьєва, який запевнив Кремль, що «люди на місцях справляються з викликами».
Путін не пропустив нагоди звинуватити Україну в переході до «терористичних методів», пов’язавши удари по НПЗ із втратою територій українською армією. «Все частіше завдаються удари безпілотниками по цивільній інфраструктурі. Ось останній приклад — енергетичні об’єкти в Туапсе, які потенційно можуть спричинити серйозні екологічні наслідки.
«Ось губернатор щойно доповідав: здається, серйозних загроз немає», — підсумував він. Ці слова лунають на тлі введення в регіоні режиму надзвичайної ситуації та повідомлень про мазут, який затоплює місцеві річки та морське узбережжя.
Риторика Кремля демонструє явний розрив між офіційними заявами та реальністю в Туапсинському окрузі. Поки диктатор у Москві зачитує «заспокійливі» звіти від чиновників, у Туапсе на кожного ліквідатора наслідків припадає по двоє співробітників спецслужб для контролю інформації.
Путін намагається представити знищення паливної бази як напад на цивільне населення, ігноруючи той факт, що завод є ключовим елементом військової машини агресора та експорту, який фінансує війну.
Для мешканців Туапсе визнання Путіним «потенційної катастрофи» при одночасному заниженні її масштабів — тривожний сигнал. Історія з доповідями губернаторів у РФ часто закінчується тим, що реальні масштаби лиха виявляються надто пізно.
Диктатор продовжує вдавати, що ситуація під контролем, хоча навіть Z-пропагандисти вже на повний голос трублять про отруєне повітря та розлив нафти, який влада намагається приховати від населення.