Міжнародний олімпійський комітет (МОК) вирішив, що настав час пробачити співагресора. 7 травня 2026 року організація офіційно рекомендувала зняти всі обмеження щодо Білорусі, які діяли з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Тепер білоруські спортсмени можуть повернутися у міжнародний спорт з розмахом: з національним прапором, гімном і навіть у командних видах спорту.
У Лозанні це прикривають пишномовними словами про «місію збереження глобальної платформи», хоча насправді це виглядає як звичайне ухилення від санкцій. При цьому для російських спортсменів свято поки що відкладається — їхній статус «нейтральних» залишився без змін.
Логіка МОК цього разу особливо витончена. Чиновники заявили, що ситуація з Національним олімпійським комітетом (НОК) Білорусі нібито кардинально відрізняється від російського випадку. Мовляв, білоруси «дотримуються Олімпійської хартії», а Росія — ні, оскільки включила до свого складу спортивні організації окупованих територій України.
Також комітет обґрунтував своє рішення тим, що під час участі в нейтральному статусі на Олімпіадах 2024 та 2026 років білоруські спортсмени поводилися «тихіше води», не влаштовуючи інцидентів. Тепер їм відкрили шлях до кваліфікації на Ігри в Лос-Анджелесі 2028 року.
Українська сторона вже відреагувала на цей «аттракціон щедрості» вкрай жорстко. НОК України офіційно засудив це рішення, нагадавши, що війна не закінчилася і Білорусь продовжує залишатися плацдармом для атак. Поки сотні українських спортсменів і тренерів гинуть під російськими обстрілами, функціонери МОК вважають за краще «давати світові надію» за рахунок повернення символіки країни-пособниці.
Це рішення має рекомендаційний характер, але світові федерації, як правило, швидко беруть до уваги такі вказівки. Натомість російські колеги, які вдалися до агресії, опинилися в підвішеному стані — їх ще й WADA «тисне» новими антидопінговими розслідуваннями.