Вірменія офіційно дистанціювалася від Росії, заявивши про підтримку України в її боротьбі за суверенітет. Прем'єр-міністр Нікол Пашинян під час урядового брифінгу 7 травня 2026 року розставив усі крапки над «i», підкресливши, що Єреван не виступає на боці Москви в цьому конфлікті, повідомляє Armenpress.
Більше того, країна продовжує активно надавати Києву гуманітарну допомогу, що викликає істерику у російських пропагандистів та офіційного МЗС РФ. Марія Захарова вже встигла звинуватити Єреван у «порушенні обіцянок», але Пашинян чітко дав зрозуміти: національні інтереси Вірменії тепер лежать в іншій площині.
Позиція Вірменії ґрунтується на Алматинській декларації 1991 року, яка визнає кордони колишніх республік СРСР непорушними. Для Пашиняна цей документ є основою не лише для відносин з Україною, а й для мирного процесу з Азербайджаном.
На тлі візиту Володимира Зеленського до Єревана 4 травня 2026 року на саміт Європейської політичної спільноти вірменське керівництво підтвердило свій поворот у бік Європи. Кремль, який загруз у власній війні, виявився нездатним захистити інтереси Єревана, що й призвело до нинішнього дипломатичного розриву.
Особливо болючим для Москви стала відмова Пашиняна приїхати на парад 9 травня. Поки Путін готується приймати «зарубіжних гостей» в умовах відключеного інтернету та загрози атак дронів, прем’єр Вірменії вирішив залишитися вдома, посилаючись на підготовку до парламентських виборів, які відбудуться 7 червня.
Цей крок став чітким сигналом: епоха сліпого підпорядкування командам із Білокам’яної закінчилася. Вірменія обирає шлях справжньої незалежності, залишаючи Росію наодинці з її імперськими амбіціями та санкціями.