Міжнародна блокада російського тіньового флоту, який займається мародерством на окупованих територіях України, дає відчутні результати. Чергова спроба Кремля легалізувати викрадену агропродукцію через іноземні порти закінчилася повним провалом і дипломатичним скандалом.
Російські мародери продовжують марно шукати покупців для українського зерна, викраденого на тимчасово окупованих територіях нашої країни. Черговий нищівний удар по економічним махінаціям Кремля завдали портові власті Туреччини.
Відомі ізраїльські видання Cursor та Israel Hayom оприлюднили інформацію про те, що судно Panormitis, завантажене незаконно вивезеною агропродукцією, отримало категоричну відмову у розвантаженні в турецькому порту Іскендерун.
Цей інцидент став продовженням тривалих поневірянь російського суховантажу в Середземному морі. Історія почалася ще наприкінці квітня, коли це ж судно спробувало пришвартуватися в ізраїльському порту Хайфа. Тоді місцевий покупець, дізнавшись про кримінальне походження вантажу і не бажаючи бути співучасником військових злочинів РФ, оперативно анулював контракт.
Опинившись в епіцентрі дипломатичного скандалу, «Панормітіс» був змушений поспішно покинути Хайфу й взяти курс на Туреччину, сподіваючись збути там крадене. Однак і в Іскендеруні на російських контрабандистів чекав неприємний сюрприз.
Журналісти Israel Hayom описують ситуацію так: «Після того як 30 квітня судно покинуло порт Хайфа внаслідок дипломатичної кризи між Ізраїлем та Україною, воно попрямувало до порту Іскендерун, але й там вантаж не було розвантажено».
Така рішуча й злагоджена реакція міжнародних партнерів України не є випадковою. Питання функціонування так званого тіньового флоту Росії, який Кремль використовує для сірих схем та вивезення награбованого майна, стало ключовим під час двосторонніх українсько-турецьких політичних консультацій, що відбулися минулого тижня.
Київ чітко дав зрозуміти, що потурання морському піратству з боку РФ матиме суворі наслідки, і Анкара, судячи з дій у порту Іскендерун, прислухалася до цих аргументів. Тепер викрадене зерно й надалі залишається зачиненим у трюмах, наочно демонструючи шкідливість будь-яких угод із державою-агресором.