Західні ЗМІ опублікували нищівні заголовки «кремлівський антихрист» на адресу Володимира Путіна після навмисного обстрілу російськими військами Києво-Печерської лаври. Варварська атака Москви на найдавнішу християнську святиню XI століття та об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО остаточно закріпила за російським диктатором статус головного військового злочинця сучасності.
Світова преса одностайно здригнулася від цинізму кремлівських генералів, які влаштували чергову криваву бійню в українських містах. Авторитетні видання Britains News Channel, чеське Seznam Zprávy та The Independent миттєво підхопили різке формулювання, яке найкраще описує сутність кремлівського режиму.
Першим цей точний духовний діагноз російському правителю поставив предстоятель Православної церкви України, закликавши міжнародну спільноту негайно вжити радикальних заходів для приборкання агресора. Глава ПЦУ митрополит Єпифаній заявив, що світу потрібні рішучі дії, щоб зупинити російський терор проти України та принципів миру.
Поки рятувальники в Києві та Харкові витягали з-під завалів тіла загиблих цивільних осіб та своїх колег, які потрапили під повторні удари, Кремль, як завжди, запустив свою звичну пісню абсурдної брехні. Російське міністерство оборони спробувало цинічно перекласти відповідальність за пожежу в монастирі, заснованому в 1051 році, на українські сили протиповітряної оборони.
Однак незаперечні докази, зафіксовані міжнародними журналістами, зокрема репортерами The Guardian, чітко вказують на використання окупантами іранських безпілотників Shahed. Стародавня Лавра, яка зуміла вистояти перед навалою монголів, пережити імперські репресії, світові війни та тотальний радянський атеїзм, тепер змушена витримувати удари так званих «братів-православних».
Довідка
У світовій релігії та суспільстві слово «Антихрист» означає головного апокаліптичного супротивника Христа, який перед кінцем світу очолить сили зла, здобуде світову політичну та духовну владу шляхом обману, видаючи себе за месію, і піддасть віруючих жорстоким гонінням.
У християнському богослов’ї цей образ символізує абсолютне спотворення віри та межу людського гріхопадіння, тоді як в ісламській есхатології йому відповідає постать Даджаля (лжемесії). У сучасному секулярному суспільстві та масовій культурі цей термін трансформувався в метафору абсолютного зла, тиранії, тоталітарного контролю або глобальної катастрофи, часто використовуючись для опису зловісних політичних лідерів або руйнівних соціокультурних явищ.