Дискусії щодо того, яким має бути Крим у складі України, тривають ще з далекого 1996 року, коли ухвалювався Основний закон, пише РБК-Україна.
Один із батьків української Конституції Роман Безсмертний прямо заявляє, що створення Автономної Республіки Крим було суто політичною поступкою комуністам і проросійському лобі в парламенті. Робоча група тоді вимагала зовсім іншого підходу, але заради компромісу депутати заклали під державний устрій бомбу, яка вибухнула у 2014 році.
Півострів має бути або національною автономією кримських татар, або стати звичайнісінькою областю України, без жодних там «республіканських» замашок.
«Найбільшою помилкою під час ухвалення Конституції стала територіальна автономія Криму. Решта компромісів, таких як російська мова чи вигляд великого та малого гербів, — незначні. У Криму має бути або національна кримськотатарська автономія, або він має стати звичайною частиною територіального устрою України», — каже Безсмертний.
Замість старого корумпованого формату Безсмертний пропонує запровадити концепцію «автономії Кірімли». Це означає захист прав корінного народу на міжнародному рівні, а не створення окремої квазідержави в межах України.
Фахівці з конституційного права сходяться на думці, що автономія зразка 1996 року стала ідеальним підґрунтям для російської анексії, адже місцева влада була надто незалежною від Києва. Перетворення півострова на звичайну область із збереженням культурних прав татар — найнадійніший спосіб убезпечити південь від нових посягань Кремля.
«Тому обираємо новий парламент, аналізуємо нові реалії і, залежно від того, що ми маємо, розмірковуємо, що робити з конституційно-правовим статусом Криму», — підсумовує Богдан Бондаренко.