Поки кремлівський диктатор намагається відчайдушно утримати контроль над своїми останніми сателітами, геополітична ситуація в регіоні перевертається з ніг на голову.
Самопроголошений правитель Білорусі Олександр Лукашенко здійснив безпрецедентно швидкий, незапланований і неанонсований візит до Пекіна одразу після напружених переговорів у Москві.
Головним ознакою тектонічного зсуву стало те, що Сі Цзіньпін особисто й без зайвих церемоній прийняв гостя з Мінська, знехтувавши всіма суворими дипломатичними протоколами КНР.
Офіційні заяви лідера Піднебесної прозвучали як прямий і недвозначний ляпас для Кремля. Сі Цзіньпін публічно наголосив, що китайсько-білоруські відносини витримали будь-які міжнародні бурі й перебувають на історичному піку, назвавши Мінськ «залізним другом».
Більше того, Пекін відкрито пообіцяв надавати максимальну допомогу та підтримав курс розвитку республіки, заявивши: «Китай підтримує зусилля Білорусі щодо захисту державного суверенітету, незалежності та територіальної цілісності».
За цією звичною дипломатичною мішурою ховається жорсткий сигнал усьому світу й особисто Путіну: Китай офіційно заявляє про свій економічний і стратегічний протекторат над Білоруссю.
Пекін міцно закріплює свої інтереси в країні, яка є найбільшим виробником дефіцитних калійних добрив і ключовим логістичним вузлом сухопутної торгівлі між Азією та Європою. Очевидно, що Лукашенко просто відхилив ультимативні вимоги Москви глибше втягнутися у криваву війну проти України й кинувся за порятунком до Великого Керманича.
Якщо цей геополітичний маневр увінчається успіхом, вплив Росії на пострадянському просторі буде остаточно похований, адже слідом за Мінськом у бік могутнього Китаю остаточно переорієнтуються й країни Центральної Азії.