Успішні атаки українських безпілотників на російську сировинну інфраструктуру завдають серйозної шкоди ворогу, але не гарантують миттєвого завершення бойових дій. Відомий волонтер Роман Донік закликав українське суспільство тверезо оцінювати колосальні ресурси агресора та готуватися до тривалого протистояння.
Поки український сегмент соціальних мереж вибухає від захвату, побачивши палаючі російські нафтобази, реальна ситуація на фронті вимагає максимальної концентрації та відмови від панічних висловлювань.
Громадський активіст Роман Донік опублікував у своєму особистому блозі холодну та тверезу аналітику щодо поточного етапу війни. https://t.me/romandonik/5209
На його переконання, багато українців через накопичену втому схильні плутати початок руйнівних процесів усередині РФ із остаточною перемогою. Відеоролики з панікуючими мешканцями Бєлгорода чи Курська піднімають бойовий дух, але Кремль все ще має колосальний запас міцності й готовий воювати роками, повністю ігноруючи внутрішні економічні проблеми.
Волонтер наголосив, що путінський режим без вагань пожертвує соціальними програмами та рівнем життя власного населення, аби лише безперебійно забезпечувати окупаційне угруповання технікою та боєприпасами.
Донік без прикрас описав пастку завищених очікувань: «Давайте трохи знімемо рожеві окуляри й подивимося на реальність. Ми дивимося відео поразок, черги на заправках, істерики росіян — і від цього піднімається настрій. Ми дивимося на те, як економіка Росії починає пікірувати, і розуміємо, що дочекалися моменту, коли там почалися незворотні процеси. Але через втому й довге очікування більшість із нас сприймає початок процесів, які тільки починають розхитувати Росію, як майже безперечну перемогу».
Паралельно з цим країна-агресор активно пристосовується до втрат і завдає небезпечних ударів у відповідь. Усвідомивши неефективність зимових атак на українську енергетику, генерали РФ перенесли акцент на знищення прикордонної логістики та складів паливно-мастильних матеріалів Сил оборони України.
Ця нова тактика окупантів суттєво ускладнює постачання передових підрозділів ЗСУ. В умовах, коли ворог методично намагається перерізати транспортні артерії, українському тилу необхідно мобілізувати всі сили, а не поринати в передчасну ейфорію від новин про російський дефіцит.
«Білорусь будує військову інфраструктуру за російські гроші. Будує мости, через які зможуть перекидатися війська. Будує дороги та місця зберігання/зосередження. Будують військові бази. Перерізати нам логістику та постачання із Заходу — це була ідея-фікс із перших днів вторгнення. Це дуже логічно й на 100 % дієво. Напрямок інфраструктури та ймовірних ударів — Ковель-Маневичі-Сарни-Коростень-Чернігів. І далі на максимально можливу глибину», — підсумував Роман Донік.