Російські окупанти, яким пощастило повернутися додому в рамках обміну, масово ігнорують накази свого командування та втікають, щоб здатися українським захисникам удруге. Спробувавши на смак умови утримання в цивілізованій країні, путінські солдати категорично відмовляються гинути заради амбіцій бункерного фюрера.
Офіційну та надзвичайно показову статистику оприлюднив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.
На сьогодні в українських таборах для військовополонених ситно обідають і відпочивають уже два десятки унікальних персонажів, яким вдалося вдруге здатися Силам оборони України. Така тенденція — найкращий показник того, що на болотах чудово знають правду про гуманне ставлення та суворе дотримання Києвом усіх норм Женевських конвенцій.
Величезну роль у цьому ментальному переломі відіграють державні проєкти «Хочу жити» та «Хочу знайти», які цілодобово доносять до російських окопів та їхніх родичів просту думку: полон — це єдиний шанс вижити в цій безглуздій бійні.
При цьому різниця у ставленні до людей між цими двома державами помітна неозброєним оком. Якщо врятований із російського полону український герой має повне законне право одразу звільнитися зі служби та поїхати до родини, то в РФ «обміняне м’ясо» без зайвих розмов і медичних оглядів відкидають назад на нуль.
Заступник голови Координаційного штабу Андрій Юсов наголосив, що така ганебна для російської армії практика грає на руку Києву. Кожен свідомий вибір окупанта кинути автомат — це врятовані життя наших хлопців.
«Для нас важливо, щоб якомога більше росіян потрапляли в полон. Кожен такий військовополонений поповнює обмінний фонд і розширює наші можливості повертати додому українських захисників із російського полону», — наголосив він.