втрата

Військовослужбовець загинув після тяжкого поранення на полігоні в Донецькій області під час вправи з бойовою гранатою - Міноборони спершу виплатило його дружині та дочці лише 805,2 тисячі гривень замість належних часток від 15 мільйонів. Суди визнали цю позицію Міністерства оборони безпідставною. Про це повідомляє From-UA.org з посиланням на sud.ua.

Обставини справи

Старшого сержанта мобілізували 25 лютого 2022 року. З 28 березня до 1 квітня 2023 року він брав участь у заходах із забезпечення оборони України в Донецькій області.

1 квітня 2023 року на полігоні поблизу Українська Донецької області військовослужбовець під час виконання вправи з метання бойової гранати отримав тяжку мінно-вибухову травму. Його госпіталізували, однак згодом він помер.

Спеціальне розслідування визначило причиною санітарного небойового поранення необережне поводження з бойовою ручною гранатою Ф-1. Водночас поранення визнали пов'язаним із виконанням обов'язків військової служби - умисних чи неправомірних дій військовослужбовця, а також стану сп'яніння, не виявили.

18-та регіональна військово-лікарська комісія (ВЛК) встановила, що травма, яка призвела до смерті, та причина смерті пов'язані із захистом Батьківщини. Військова частина підтвердила участь військовослужбовця у відповідних заходах, а територія, де він перебував, на той момент належала до зони бойових дій. У червні 2023 року йому присвоїли статус учасника бойових дій.

Міноборони призначило 805,2 тисячі гривень

У грудні 2023 року дружина військовослужбовця звернулася за одноразовою грошовою допомогою для себе та дочки. Комісія Міноборони призначила допомогу за Порядком №975 - у розмірі 2/5 від 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня 2023 року. Дружині та дочці загалом виплатили 805 200 гривень - по 402 600 гривень кожній.

Жінки з таким розрахунком не погодилися й звернулися до суду, вимагаючи призначити допомогу виходячи з 15 мільйонів гривень, передбачених постановою Кабінету Міністрів №168, з урахуванням уже отриманих коштів. Одеський окружний адміністративний суд позов задовольнив, а Міноборони оскаржило це рішення.

Що доводило Міноборони

Міністерство наполягало, що підстав для застосування постанови №168 немає, оскільки поранення кваліфікували як санітарне небойове, а документи для виплати подали за Порядком №975. Апеляційний суд ці аргументи не підтримав.

Суд зазначив, що для воєнного часу діє спеціальне регулювання: постанова №168 передбачає одноразову грошову допомогу в розмірі 15 мільйонів гривень, яка розподіляється між усіма особами, що мають на неї право. При визначенні цього права суд оцінив не лише формальну кваліфікацію поранення, а всі обставини його отримання - зокрема те, що травма сталася під час виконання обов'язків військової служби, а ВЛК прямо встановила зв'язок травми та смерті із захистом Батьківщини.

Суд також відхилив аргумент Міноборони про те, що дружина нібито сама просила призначити допомогу саме за Порядком №975 - її заява такого посилання не містила.

Що вирішив апеляційний суд

П'ятий апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу Міноборони без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Міноборони зобов'язане призначити та виплатити дружині й дочці одноразову грошову допомогу в розмірі, передбаченому постановою №168, у належних їм рівних частках, з урахуванням уже проведених виплат.

Суд не присудив жінкам безпосередньо всі 15 мільйонів гривень - це загальний розмір допомоги, який розподіляється між усіма особами, що мають право на її отримання. З матеріалів справи випливає, що частка дружини та дочки разом становила 2/5.

Постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду у справі №420/1106/25 набрала законної сили з дати ухвалення.

Раніше From-UA.org повідомляло, що судова практика послідовно відмовляє цивільним дружинам/чоловікам та повнолітнім дітям загиблих захисників у праві на одноразову грошову допомогу (ОГД), якщо захисник загинув до 29.03.2024 - дати набрання чинності Законом №3515-IX, який розширив коло отримувачів цієї виплати. У результаті особи в ідентичних життєвих обставинах опиняються у різному правовому становищі виключно залежно від дати смерті захисника - обставини, яка від них не залежить.