Россия, Китай

Після початку повномасштабної війни Росії проти України продажі китайської зброї країнам Центральної Азії стрімко зросли. Відповідний аналітичний огляд опублікувало авторитетне видання The Moscow Times.

Після розпаду СРСР Росія тривалий час залишалася єдиним постачальником озброєння для країн Центральної Азії. Китай почав поступово співпрацювати з ними в оборонній сфері лише наприкінці 2010 року. Однак з лютого 2022 року колишні радянські республіки чітко висловили бажання розірвати тотальну залежність від Росії, на яку накладено санкції, і Пекін миттєво скористався цією унікальною ситуацією. Піднебесна почала активно продавати їм сучасні безпілотні апарати, військово-транспортні літаки, важку бронетехніку та новітні комплекси протиповітряної оборони.

Список великих покупців китайської продукції розширюється з кожним місяцем. Туркменістан уже придбав потужні системи ППО великої дальності HQ-9 та комплекси середньої дальності HQ-12, а Узбекистан — системи FD-2000, які є прямим аналогом HQ-9.

Крім того, Узбекистан і Казахстан планують широко впроваджувати велику китайську техніку у свої військово-повітряні сили. Ташкент уже отримав чотири багатоцільові винищувачі Chengdu J-10CE і веде переговори про постачання ще двадцяти літаків, а Астана успішно експлуатує вісім військово-транспортних літаків Y-8F-200. Придбання таких складних платформ автоматично прив’язує клієнтів до Пекіна на десятиліття, адже Китаю доведеться постачати ракети, запчастини, двигуни, програмне забезпечення та проводити навчання персоналу.

Примітно, що Казахстан, Киргизстан і Таджикистан офіційно залишаються членами прокремлівського військового союзу ОДКБ, але це не заважає Душанбе відкрито демонструвати китайську бронетехніку на своїх парадах.

Пекін також безпосередньо фінансує будівництво та розвиток об’єктів безпеки вздовж таджицько-афганського кордону з метою надійного захисту власних транспортних коридорів та мільярдних інвестицій. Паралельно регіон закуповує бойові безпілотники Wing Loong та CH-3A.

Логічним підсумком цього процесу стали свіжі дані Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), згідно з якими сукупний експорт озброєння з Росії скоротився у період з 2021 по 2025 роки на колосальні 64 відсотки порівняно з попереднім п’ятиріччям, а загальна частка РФ у світовому експорті зброї впала з двадцяти одного відсотка до жалюгідних шести і восьми десятих відсотка.

Як повідомляв From-UA.org, зграя «чорних лебедів» летить на Москву. Екс-міністр закордонних справ Огризко висловив припущення, чим це все закінчиться.