Путин

Володимир Путін публічно не називав імені людини, яка має прийти йому на зміну. Однак у колах російської влади вже є кілька осіб, які можуть претендувати на президентську посаду, пише The Washington Post.

Видання зазначає, що Путін роками свідомо залишає питання про наступника відкритим. Створена ним система передбачає максимальну концентрацію влади навколо президента і не дає окремим чиновникам накопичити достатнього самостійного впливу, щоб стати очевидним спадкоємцем.

Тому різні групи російської еліти — силовики, військові, чиновники та великі бізнес-клани — відстоюють власні інтереси та підтримують потенційних претендентів на найвищу посаду. Журналістка WP Мері Ілюшина виділила сім таких фігур.

Першим у списку виявився прем’єр-міністр Михайло Мішустін. Його становище відрізняється від інших тим, що він формально посідає перше місце в конституційній лінії наступності. Якщо президент достроково припиняє свої повноваження, виконувати його обов’язки тимчасово починає голова уряду. Саме за такою схемою Путін став виконувачем обов’язків президента після відставки Бориса Єльцина 31 грудня 1999 року.

За час роботи в уряді вплив Мішустіна, зокрема в економіці, зріс. При цьому він не належить до силового оточення Путіна, що може обмежувати його позиції серед найвпливовіших груп російської еліти.

Другий кандидат — секретар Державної ради Олексій Дюмін. Його кар’єра безпосередньо пов’язана з Путіним: він працював у особистій охороні диктатора, а потім обіймав посади в структурах безпеки та військовій сфері. В останні роки Путін просував колишніх співробітників свого охоронного оточення на ключові посади, проте у 2024 році Дюмін не став міністром оборони.

Ще одна можлива фігура — віце-прем’єр Дмитро Патрушев, син колишнього директора ФСБ та секретаря Ради безпеки Миколи Патрушева. WP розглядає його як представника нового покоління впливових російських елітних родин.

У цей самий ряд видання зараховує голову Рахункової палати Бориса Ковальчука — сина великого російського бізнесмена Юрія Ковальчука, якого вважають однією з найвпливовіших осіб у оточенні Путіна та називають його близьким другом і особистим банкіром.

П’ятий претендент — перший віце-прем’єр Денис Мантуров. Понад десять років він очолював російське Міністерство промисловості та торгівлі. Після початку повномасштабної війни проти України його роль в управлінні оборонно-промисловим комплексом суттєво зросла.

Серед можливих учасників майбутньої передачі влади WP також називає мера Москви Сергія Собяніна. Він керує столицею з 2010 року, а до цього працював в адміністрації Путіна та очолював виборчу кампанію Дмитра Медведєва на президентських виборах у Росії 2008 року. На відміну від представників силового блоку, Собянін пов’язаний насамперед з управлінською та економічною частиною російської еліти.

Сьомим у списку став перший заступник керівника адміністрації президента Сергій Кирієнко, який відповідає за внутрішню політику. Він був прем’єр-міністром Росії ще за часів Бориса Єльцина у 1998 році, але обіймав цю посаду лише кілька місяців. Пізніше Кирієнко очолював держкорпорацію «Росатом», а потім перейшов до адміністрації президента. Зараз він курує внутрішню політичну повістку Кремля та організацію виборчих кампаній.

Як повідомляв From-UA.org, клан силовиків виступає проти дочок Путіна — російські еліти ділять трон.