море

Солоність Азовського моря досягла максимального значення за всю історію спостережень і зараз становить 16 проміле. Ще дев’ять років тому цей показник становив близько 11 проміле, а зміни вже позначаються на складі морської екосистеми.

Екоактивістка Юлія Мархель розповіла «Бердянську 24», що в середньому солоність Азовського моря зростає приблизно на 0,25 проміле на рік. Однією з причин вона називає скорочення притоку прісної води з Дону на тлі зменшення кількості опадів.

На стан моря одночасно впливають кілька факторів: будівництво водосховищ, збільшення забору води для господарських потреб та кліматичні зміни. Через невелику глибину Азовське море особливо швидко реагує на зміни температури, випаровування та обсяг прісної води, що надходить.

«З кожним роком зростає потреба у воді. Через невелику глибину море швидко реагує на зміни температури, випаровування та кількість прісної води, якої сьогодні справді надходить набагато менше. Чи впливають кліматичні зміни? Так, впливають», — розповіла Мархель.

Зростання солоності вже змінює умови існування морських організмів. Зокрема, дослідники пов’язували зміни середовища з появою в Азовському морі окремих видів, характерних для Чорного моря, зокрема медуз.

За даними, наведеними російськими ЗМІ, кількість видів риб в Азовському морі скоротилася більш ніж удвічі — приблизно зі 140 до 80. Серед видів, що зникають, називають осетрових, ляща, сазана та тараню. При цьому частіше зустрічаються хамса, бички та пеленгас.

Мархель наголошує, що зменшення чисельності риби не можна пов’язувати лише зі зростанням солоності. Риба є частиною складного харчового ланцюга, тому зміни чисельності планктону та дрібних безхребетних поступово позначаються й на більших видах.

«Риба — частина величезного харчового ланцюга. Від планктону та дрібних безхребетних до величезних хижих риб і птахів. Тому зміни на одному рівні можуть поступово позначатися на всій екосистемі», — пояснила екоактивістка.

Додаткову загрозу становлять зміни умов нересту. Річковий стік, температура, рівень води та стан нерестилищ безпосередньо впливають на здатність риби відтворювати популяцію.

Війна посилює навантаження на екосистему. Забруднення ґрунту та води, пошкодження промислової інфраструктури, замінування територій та відсутність повноцінного природоохоронного контролю створюють додаткові ризики для Азовського моря.

За словами Мархель, за час війни загинуло понад 50 тисяч дельфінів. Серед можливих причин вона називає вибухи та забруднення води, зокрема нафтопродуктами.

Вчені попереджають, що з часом солоність Азовського моря може наблизитися до показників Чорного моря. Після деокупації Приазов’я, на думку Мархеля, пріоритетними завданнями мають стати розмінування, масштабне дослідження води та донних відкладень, очищення забруднених територій та відновлення природних екосистем.

При цьому природне відновлення моря після масштабного забруднення може тривати від 12 до понад 100 років.

Як повідомляв From-UA.org, Азовське море стає «морем мертвих кораблів», Україна паралізує російську логістику.