ТЦК

Українці мають право фіксувати на відео спілкування з представниками ТЦК на вулиці, але сама зйомка та публікація запису — це не одне й те саме. Перед тим, як розмістити відео в соцмережах, важливо перевірити, чи не розкриває воно відомості, поширення яких під час війни заборонено, пише Діалог.

Під час перевірки документів або вручення повістки українці нерідко вмикають камеру телефону, щоб зафіксувати те, що відбувається. Відкрита зйомка людини на вулиці, як правило, допускається статтею 307 Цивільного кодексу України: згода на таку зйомку вважається наданою.

Однак це правило не означає, що можна без обмежень знімати все навколо. Під час війни окремі відомості про військових, військові об’єкти, техніку, службові документи та інших осіб можуть підпадати під спеціальні обмеження.

Окремо закон про захист персональних даних встановлює, що інформація про виконання посадових або службових повноважень особами, які здійснюють функції держави або місцевого самоврядування, не належить до конфіденційної. Однак це стосується саме службової діяльності й не означає, що будь-які відомості про особу можна вільно поширювати.

Особливо обережно слід ставитися до публікації відео в Інтернеті. Стаття 114-2 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за поширення певної інформації про переміщення, рух або розташування ЗСУ та інших військових формувань, якщо їх можна ідентифікувати на місцевості і ці відомості раніше не публікувалися уповноваженими органами.

Сам факт присутності людини у військовій формі на відео ще не означає порушення цієї статті. Важливими є зміст запису та інформація, яку він дозволяє встановити. Місце зйомки іноді можна визначити навіть без геолокації — за назвами вулиць, будівлями, дорожніми знаками та іншими деталями.

Тому запис, зроблений для фіксації можливого порушення з боку представників ТЦК, не обов’язково одразу публікувати. Оригінал можна зберегти, передати адвокату або додати до скарги.

Усередині приміщення ТЦК ситуація відрізняється від зйомки на вулиці. Правило щодо відкритої зйомки в громадському місці не дає автоматичного дозволу знімати службові кабінети або приміщення з обмеженим доступом. У кадр також можуть потрапити чужі документи, адреси, номери телефонів або медичні дані.

Якщо представник ТЦК вимагає припинити зйомку, можна спокійно попросити назвати правову підставу такої вимоги. Її законність залежить від конкретних обставин та місця проведення зйомки.

У разі можливого незаконного затримання, обмеження свободи або застосування фізичної сили запис краще зберегти без монтажу. Також варто зафіксувати час, місце та обставини події.

Офіс омбудсмена у повідомленні від 6 серпня 2025 року наголошував, що представники ТЦК та СП навіть під час воєнного стану зобов’язані діяти в межах закону. Повідомити про можливе порушення можна в Офіс Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини електронною поштою [email protected].

Як повідомляв From-UA.org, повістка — це не мобілізація: кого і навіщо викликають до ТЦК у 2026 році