Після призначення Михайла Драпатого головнокомандувачем ЗСУ в армії розпочалися масштабні зміни. Вони торкнулися системи командування, структури військ, підготовки офіцерів, цифровізації та підходів до ведення бойових дій.
Про це пише OSINT-оглядач Клемент Молін, аналізуючи перші результати реформ.
Перший напрямок — зміна стилю командування. Драпатий відмовився від мікроменеджменту та прямого роздавання наказів підрозділам. Тепер розпорядження передаються через угруповання військ у складі оперативних командувань. За попереднього головнокомандувача Олександра Сирського, за оцінкою оглядача, командування могло доходити до вказівок із конкретними координатами позицій.
Ще одна зміна — відмова від щоденних нарад з кожним командиром. Це дозволяє зменшити потік оперативної інформації та приділяти більше уваги стратегії. Як зазначають командири бригад і корпусів, однією з головних змін перших місяців стала більша свобода у прийнятті рішень.
Другий напрямок — реорганізація структури командування. У ЗСУ діють шість угруповань військ: «Північ», «Південь», «Захід», Об’єднана групіровка військ, а також «Центр» під керівництвом Андрія Білецького та «Азов», яким командує Денис Прокопенко. За даними Моліна, з вересня ці два бригадні генерали фактично керують обороною Донецької області.
Драпатий також має намір розширити повноваження Командування Об’єднаних сил, доручивши йому проведення операцій по всьому фронту. Наразі воно відповідає лише за окремі ділянки в Сумській та Харківській областях. Генштаб, у свою чергу, має зосередитися на стратегічному плануванні, управлінні резервами та міжнародній координації.
Третій напрямок — перегляд діяльності штурмових полків та самого Генштабу. Набір до штурмових полків тимчасово призупинили, а частину військовослужбовців перерозподілили. Підрозділи передали в оперативне підпорядкування різним корпусам.
Паралельно оновлюється офіцерський корпус: десятки полковників і генералів переведені в резерв, а деякі офіцери, яких усунули попередні головнокомандувачі, повернулися на службу.
28 вересня Драпатий скликав керівників усіх управлінь Генштабу. Його підхід полягає в тому, що перш ніж вимагати змін від військ, необхідно навести лад у самому центральному органі військового управління.
Четвертий напрям — системні реформи. Серед ключових змін — розробка плану війни, який, за даними двох джерел «Української правди», визначає пріоритети розвитку ЗСУ на найближчі 30 років. Документ порушує, зокрема, питання доцільності утримання на передовій військовослужбовців, які переважно спостерігають за противником і передають інформацію, але не мають реальних можливостей вступати в бій.
Ще під час вступу на посаду Драпатий представив вісім стратегічних пріоритетів. Перший із них — трансформація ЗСУ, що охоплює систему командування, структуру армії, доктрину, підготовку, управління особовим складом, цифрові технології, безпілотні можливості, логістику та аналіз бойового досвіду.
Також визначено 16 принципів керівництва, розпочато реформу військової освіти під керівництвом Сергія Собка. Окремий акцент зроблено на цифровізації: Драпатий вимагає від командирів впроваджувати систему ситуаційної обізнаності Delta, якою деякі підрозділи досі не користуються.
Ще одне завдання — повернення військовослужбовців, які самовільно залишили частини. За наявними даними, до армії вдалося повернути майже 10 тисяч бійців. Їм обіцяли покращити організацію служби, припинити насильство та гарантувати виплати.
П'ятий напрямок — зміна тактики ведення бою. ЗСУ відходять від масованих танкових атак після артилерійської підготовки. Тепер послідовність дій будується навколо безпілотників.
Спочатку проводиться повітряна розвідка, потім українські військові атакують операторів російських дронів і перехоплюють ворожі безпілотники. Після цього завдаються удари по виявлених позиціях і логістиці противника, зокрема по вантажівках, мотоциклах та підрозділах забезпечення піхоти.
Піхоту вводять у бій за підтримки бронетехніки, яку супроводжують дрони, після того, як оборона противника, за оцінкою командування, достатньо ослаблена.
При цьому не всі нинішні успіхи ЗСУ можна пов’язувати виключно з реформами Драпатого. Частина результатів стала продовженням рішень, ухвалених за часів Олександра Сирського. Як зазначає «Українська правда», він залишив армію в кращому стані, ніж отримав її від Валерія Залужного у 2024 році. Важливу роль відіграла реформа корпусів, а успіхи на Лиманському та Олександрівському напрямках стали продовженням раніше набраного темпу.
Перші результати роботи Драпатого пов’язані насамперед з організаційними змінами. Є також результати в обороні, зокрема на Слов’янському напрямку. Судячи з публікацій у ЗМІ та відгуків військовослужбовців, нові підходи сприймаються позитивно. Однак для об’єктивної оцінки ефективності реформ знадобиться більше часу.
Як повідомляв From-UA.org, головнокомандувач оголосив жорстку війну тиловим генералам і «паркетним» офіцерам.