зима

Глобальні кліматичні зміни остаточно зруйнували колишні метеорологічні моделі, позбавивши вчених можливості прогнозувати характер зими за класичними ознаками. Багаторічний аналіз синоптичних даних показав, що популярна теорія про вплив сибірських снігів на заморозки в Європі та США більше не діє.

Щоосені міжнародні експерти компанії Severe Weather Europe традиційно фіксують темпи розширення снігового покриву в Сибіру, Монголії та Тибеті, що раніше вважалося головним передвісником аномальних холодів.

Румунське видання Libertatea пише, що в основі цього методу лежало відоме дослідження 2011 року, яке доводить простий ланцюжок: жовтневі снігопади в Азії охолоджували землю, посилювали сибірський антициклон і деформували полярний вихор, змушуючи крижане арктичне повітря прориватися до Європи, Канади та США. Яскравим прикладом була сувора зима 2009–2010 років. Однак найновіший розширений аналіз, що охопив 47 зимових періодів з 1979 по 2025 рік, повністю спростував цю закономірність.

Сучасні кліматичні реалії довели, що старі синоптичні показники втратили актуальність. Цей сигнал був сильним лише протягом короткого періоду на початку 2000-х років, а в останні роки взаємозв’язок ослаб або взагалі змінився на протилежний.

Наочним провалом цієї теорії стала зима 2019–2020 років, коли після рекордних жовтневих снігопадів у Сибіру європейські країни пережили одну з найтепліших зим в історії, а в Америці снігу практично не було.

Метеорологи зазначають, що через хаотичність атмосферних процесів стрімке поширення снігу в Азії вже не гарантує суворих морозів на Заході, а довгострокові прогнози погоди вимагають принципово нових підходів.

Як повідомляв From-UA.org, метеорологи прогнозують, що ця зима помітно відрізнятиметься від попередньої.