Головне
- Адміністрація Трампа розглядає зняття санкцій з Російського фонду прямих інвестицій (РФПІ) — за Байдена його називали «чорною касою» Путіна.
- Москва використовує переговори про мир, щоб домогтися масштабного економічного зближення з Вашингтоном: нафта, газ, спільні проєкти — все це обговорюється вже зараз, до завершення бойових дій.
- Зеленський застерігає: кожна угода з Росією має «неприємну сторону, якої спочатку не видно»; Кремль пропонує «економічний шлюб», який навряд чи буде вигідним для США в довгостроковій перспективі.
Адміністрація Трампа розглядає можливість зняти санкції з Російського фонду прямих інвестицій (РФПІ) — того самого, який за часів Байдена називали «чорною касою» Путіна. Тепер цей фонд допомагає організувати постачання російського дизелю до США й водночас домагається скасування обмежень проти себе. Про це повідомляє From-UA.org з посиланням на BBC Ukraine.
Після повномасштабного вторгнення у 2022 році адміністрація Байдена запровадила санкції проти РФПІ, назвавши його символом російської клептократії. За словами колишнього директора з Росії в Раді національної безпеки Еріка Гріна, фонд став однією з перших санкційних цілей, оскільки доступ до західної фінансової системи міг допомагати Москві фінансувати війну.
Тепер Вашингтон вивчає прохання фонду про зняття обмежень. Американський чиновник підтвердив, що це питання розглядають у контексті зусиль, спрямованих на поліпшення відносин між США та Росією. Очільника РФПІ Кирила Дмитрієва він назвав людиною, що допомагає налагоджувати діалог між Москвою та Вашингтоном. Остаточного рішення ще немає — Міністерство фінансів США перевіряє заявку за стандартною процедурою.
Грін застерігає: скасування санкцій стане чітким сигналом, що Вашингтон відступає від позиції не послаблювати тиск на Росію до досягнення домовленостей щодо України.
Переговори між Москвою та Вашингтоном охоплюють значно більше, ніж просто дизель. За даними Financial Times, обговорюють повернення американських компаній на російський нафтовий ринок, відновлення постачання нафти до Європи трубопроводом «Дружба», спільний з «Новатеком» проєкт виробництва скрапленого газу на Алясці, продаж зарубіжних активів «Лукойлу» інвесторам, пов'язаним із Білим домом, повернення американських авіакомпаній до російського повітряного простору, співпрацю у виробництві титану, послаблення санкцій проти калійних добрив та передачу управління Запорізькою АЕС американській компанії. Поки що це лише пропозиції, а не готові угоди.
Зеленський побоюється, що угода про дизель відкриє двері для подальших поступок — щодо добрив, газу, заморожених активів та олігархів.
«У кожній російській угоді є якась неприємна сторона, якої спочатку не видно. Але на короткій дистанції може здаватися, що від неї є вигода», — сказав президент журналістам.
За його словами, Росія хоче отримати гарантії безпеки не лише від України, а й від НАТО та США. Але обговорювати ці вимоги, вважає Зеленський, варто лише після того, як будуть зрозумілі умови завершення війни та гарантії безпеки для самої України.
Скептично налаштована й Європа. Один із дипломатів, опитаних Financial Times, не вірить, що економічні угоди здатні змінити позицію Путіна.
«Річ не в грошах. Річ у приниженні та контролі», — зазначив він.
Головне питання, яке поки лишається без відповіді: що Росія готова дати в обмін? Переконливих ознак того, що Кремль готовий пом'якшити вимоги щодо України, немає.
Раніше From-UA.org повідомляв, що у вівторок, 27 жовтня, президент Фінляндії Александр Стубб і прем'єр-міністр Норвегії Юнас Гар Стере провели телефонну розмову з Володимиром Путіним — з власної ініціативи.