Згода Росії на участь європейських країн у переговорах щодо України може обернутися для Європи серйозними поступками у сфері безпеки. Кремль намагається використати мирний процес, щоб обмежити військову присутність НАТО у Східній Європі та відновити вплив Москви на країни, які раніше перебували під контролем СРСР.
Про це пише британське видання The Independent.
На думку журналістів, російські вимоги, які подаються як ініціатива щодо досягнення миру, насправді спрямовані на перегляд усієї системи європейської безпеки. Москва прагне домогтися від європейських держав згоди з територіальними претензіями Володимира Путіна до України, відмови від гарантій безпеки для Києва та розміщення іноземних військ на українській території.
Але вимоги Кремля на цьому не обмежуються. Росія також домагається масштабних обмежень щодо присутності сил НАТО у Східній Європі та розміщення ракет на території європейських країн. Фактично Москва пропонує Європі заплатити власною обороноздатністю за припинення війни в Україні.
Позицію Кремля публічно висловив прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков. Він заявив, що рішення про переговори в розширеному форматі буде ухвалено лише після того, як Москва зрозуміє наміри європейців та їхню готовність сприяти мирному процесу.
Напередодні з Володимиром Путіним зустрілися американські переговірники Джаред Кушнер і Стів Віткофф. Після зустрічі вони повідомили, що російський президент нібито погодився на залучення європейців до майбутніх переговорів. Однак The Independent вважає, що Москва зуміла одночасно продемонструвати готовність до діалогу та зберегти можливість висувати нові умови.
На думку авторів публікації, Кремль також переконав американську адміністрацію в тому, що Росія нібито перемагає у війні, хоча реальний стан справ не відповідає такій оцінці.
Путін продовжує вимагати передачі Росії всіх чотирьох українських областей, які Москва незаконно оголосила своїми, хоча російська армія не контролює їх повністю. Крім того, Кремль наполягає на позаблоковому статусі України, скороченні української армії та забороні на розміщення іноземних військ у країні.
Тиск на Київ, як зазначає видання, посилився після навмисного відключення американських терміналів Starlink, які використовувалися в українських оборонних системах.
При цьому у Вашингтоні спочатку не виявляли особливого бажання запрошувати європейців до переговорів із Москвою. Під час зустрічей із Путіним Кушнер і Віткофф знову покладалися на перекладачів російської сторони, не залучали профільних експертів і, за оцінкою британських журналістів, демонстрували надмірну готовність дотримуватися позиції Кремля.
Голова європейської дипломатії Кая Каллас нагадала, що європейські країни мають брати участь в обговоренні будь-якої угоди між Україною та Росією.
«Те, що ми побачили, — це те, що Джаред Кушнер нарешті визнав те, про що я говорила ще півтора року тому, — що для будь-якої угоди між Росією та Україною нам також потрібні європейці», — підкреслила Каллас.
Однак The Independent сумнівається, що американська делегація справді переглянула своє ставлення до європейських партнерів. Автори статті вважають, що Кушнер і Віткофф багато в чому поділяють погляди Путіна на українське питання і не надають належного значення ролі західноєвропейських демократій та НАТО у стримуванні російської агресії.
Сам Дональд Трамп, за оцінкою видання, сприймає Альянс насамперед як військовий союз під керівництвом США і очікує від нього підтримки американських військових операцій, зокрема проти Ірану.
Британські журналісти припускають, що адміністрація Трампа може підтримати вимогу Пескова: перш ніж отримати місце за столом переговорів, Європа має довести свою готовність сприяти миру. У результаті країни, безпека яких безпосередньо залежить від результатів домовленостей, ризикують опинитися перед необхідністю погодитися на умови, сформульовані Москвою.
Ще одна мета Кремля, за оцінкою The Independent, — розколоти НАТО та перейти до окремих двосторонніх угод із державами Східної Європи, країнами Балтії та Північної Європи. Багато з них у минулому входили до Варшавського договору або перебували під радянським впливом.
У короткостроковій перспективі такі пропозиції можуть здатися привабливими окремим урядам: домовленості з Москвою дозволили б скоротити видатки на оборону та перенести увагу на внутрішні проблеми. Але в довгостроковій перспективі це створило б серйозні ризики для безпеки всього регіону.
У рамках передбачуваної угоди Росія прагне домогтися обмежень щодо розміщення сил НАТО, а також оборонних і наступальних ракет у Східній Європі. При цьому йдеться не просто про припинення вогню в Україні, а про перегляд військового балансу на всьому європейському континенті.
Прем'єр-міністр Великої Британії Енді Бернем виступив проти розширення переговорів на такі питання.
«Мова має йти про припинення вогню в Україні, а не про питання домовленостей щодо безпеки в Європі, які Росія хоче винести на обговорення», — заявив він.
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск також відкинув можливість перебудови європейської системи безпеки під тиском Москви чи Вашингтона.
«Ми не будемо будувати нову архітектуру безпеки лише тому, що цього бажає російський президент чи хтось у Сполучених Штатах. Про це не може бути й мови», — наголосив Туск.
Як повідомляв From-UA.org, Кушнер оприлюднив подробиці підготовки до наступного раунду тристоронніх переговорів.