Частка заборгованості України перед МВФ у загальній структурі кредиторів складає 14,21%. Проте політичні та економічні вимоги Фонду, які висуваються під час надання кожного кредиту, суттєво впливають на соціально-економічний розвиток держави.
На початку року в Україні працювала оціночна місія Міжнародного валютного фонду для перегляду програми кредитування. В результаті черговий транш було відкладено, а місія поїхала з Києва на час підготовки нового Меморандуму з додатковими умовами.
Як зізнався міністр фінансів Сергій Марченко, в грудні очікування були оптимістичнішими. Але ситуація з різким зростанням комунальних тарифів у лютому внесла свої корективи.
Щоб зупинити хвилю протестів, уряду довелося запровадити «ручне керування ринком» та встановити граничну ціну на газ для населення на рівні 6,99 грн за куб. м, замість 9-10 грн.
Це є прямим порушенням чинного Меморандуму про співпрацю з МВФ у рамках 18-місячної програми Stand-by на суму близько 5 млрд дол. США.
Згідно з ним, Україна взяла на себе зобов’язання жодним чином не обмежувати верхні межі тарифів на комунальні послуги. З 1 липня 2020 року ціни мали повністю визначатися ринком.
Перший транш у розмірі 2,1 млрд дол. США Україна отримала 11 червня минулого року. Другий – залежить від готовності влади виконувати не тільки старі, а й нові жорсткіші умови МВФ.
Вимоги МВФ
За чинним Меморандумом, Україна, крім запровадження «ринкових тарифів на газ», взяла на себе й інші зобов’язання. Серед них варто виділити ті, які мають визначний вплив на соціально-економічний розвиток держави.
1. Не знижувати податки. Протягом дії програми українською владою не ухвалюватимуться жодні зміни до податкової системи, звільнення від сплати податків або податкові пільги, включаючи вільні економічні зони.
2. Реформувати банківський сектор. Поступово відбуватиметься передача державних банків в управління міжнародним фінансовим організаціям. Зокрема, Україна обіцяє створити умови для входження ЄБРР до капіталу АТ «Ощадбанк». Крім того, НБУ має продовжувати свою політику таргетування інфляції, проводячи консультації з Радою виконавчих директорів МВФ.
3. Зменшити сектор підприємств державної власності. Приватизації підлягатимуть 530 підприємств. Це передусім «Одеський припортовий завод», «Об’єднана гірничо-хімічна компанія», «Центренерго», «Електроважмаш», «Вугільна компанія «Краснолиманська» та «Президент-Готель».
4. Не збільшувати пенсії. Україна утримується від запровадження нових спеціальних пенсій або пільг, збільшення виплат, а також від зниження пенсійного віку. В перспективі державні виплати пенсіонерам мають наближатися до прожиткових мінімумів. Замість цього влада повинна створити умови для роботи приватних компаній, які пропонують накопичувальні пенсійні програми.
Це тільки 4 вимоги чинного Меморандуму з МВФ, але навіть вони суттєво впливають на економіку країни та життя більшості громадян України.
Про нові умови Фонду міністр фінансів розповів у загальних рисах, але дав зрозуміти, що вони будуть ширшими. За словами очільника Міністерства фінансів, МВФ очікує компенсаторних заходів, які б збільшили дохідну частину держбюджету України або знижували видаткову, дозволяючи досягти рівня дефіциту 3,5% ВВП (зараз 5,5%).
Зокрема, готуються пропозиції до Податкового кодексу, які передбачають збільшення ставок адміністрування. Крім того, ВР має розглянути нові законопроєкти щодо НАБУ, НАЗК та Вищої ради правосуддя, які напрацьовуються разом із місією МВФ.
Але це публічна заява, що буде насправді в тексті нового Меморандуму, не знають навіть народні депутати, яким доведеться ухвалювати закони на вимогу Фонду.
Перезавантаження відносин з МВФ
Судячи із заяв представників парламентських фракцій, серед політичних еліт сформувався запит на перегляд співпраці з МВФ.
Зокрема, нардеп від «Опозиційної платформи – За Життя» Наталя Королевська заявила, що відмова МВФ виділити черговий транш Україні – це шанс позбутися кредитної залежності.
Нардеп від «Слуги народу» Данило Гетманцев, який очолює Комітет ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, вважає, що Україна не збанкрутує без траншу МВФ.
«Наші показники макрофінансової стабільності, показники золотовалютного запасу Національного банку є достатніми для того прогнозу економічного розвитку України на 2021 рік, щоб пройти цей період навіть без траншу МВФ. Але без нього нам буде значно складніше, ніж із допомогою наших партнерів», – розповів Гетманцев.
Схожу думку озвучили спікери «Європейської Солідарності». Зокрема, Олексій Гончаренко заявив, що Україна може обійтися без кредитів МВФ, але тоді необхідно ухвалити відповідну державну стратегію.
З доволі конкретною пропозицією виступила депутатська група «Партія «ЗА МАЙБУТНЄ». Її співголова Ігор Палиця заявив, що наступний Меморандум з МВФ має бути ратифікований парламентом.
«Не можна допустити, щоб наступний Меморандум з МВФ містив такі самі або ще більш антиукраїнські соціально-економічні вимоги, що й попередній. Для цього ми пропонуємо закріпити на законодавчому рівні право парламенту на ратифікацію будь-яких домовленостей із міжнародними фінансовими організаціями, а також запровадити «червоні лінії» у перемовинах уряду з МВФ. Зокрема, унеможливити втручання у внутрішні справи України – податки, пенсійне забезпечення, тарифну політику тощо», – заявив Ігор Палиця.
Політологи зазначають, що в пропозиції щодо ратифікації Меморандуму з МВФ Верховною Радою є конструктив.
«Варто визнати, що тут є логіка. Адже перемовини проводить уряд за закритими дверима, а ухвалювати законопроєкти на вимогу МВФ будуть саме народні депутати. І ключова проблема полягає в тому, що це, як правило, непопулярні речі.
Можливо, саме зараз настав час кардинально переглянути співпрацю з МВФ. Інакше вже восени будемо мати захмарні тарифи на комунальні послуги і відповідно нову хвилю масових протестів по всій Україні.
Якщо у цієї влади є політична воля переглянути домовленості з МВФ, то монобільшість підтримає пропозицію Палиці.
Поки що владі вдавалося вражати своїми рішеннями, наприклад, миттєвим закриттям трьох телеканалів Медведчука-Козака. Цілком можливо, що новий Меморандум з МВФ також стане сюрпризом для всіх», – зазначив політолог, керівник аналітичного центру «Третій сектор» Андрій Золотарьов.