Електроенергетика в Україні – особлива галузь економіки. Вона функціонує за дивними правилами, які часто не узгоджуються з ринковими законами. А ще електроенергія і її вартість для населення – улюблена тема спекуляцій і зловживань для політиків різних мастей і відтінків. Та всім відірваним від реалій меседжам про зниження тарифів рано чи пізно приходить кінець. Попри передвиборчі обіцянки, українцям слід готуватися до подорожчання кіловат.
Українська електроенергетика: коротка характеристика
Що сьогодні являє собою українська електроенергетика? Звернімося до цифр. У 2020 році загальне виробництво електроенергії в Україні становило 148,8 млрд кВт-год. Це на 3,3% менше, ніж у 2019 році.
Згідно даних Міністерства енергетики, найбільший обсяг електроенергії у минулому році виробили атомні електростанції: 51,2% або 76,2 млрд кВт-год. На другому місці за обсягами виробництва теплоелектростанції (ТЕС) та теплоелектроцентралі (ТЕЦ); 35,2% від загального обсягу або - 52,34 млрд кВт-год. Значно зросла частка альтернативних джерел енергії. Вітрові, сонячні та інші електростанції цього типу у 2020 році згенерували 7,3% загального обсягу електроенергії в Україні (10,84 млрд кВт-год). У той же час гідроелектростанції виробили 5,1% або 7,58 млрд кВт-год.
Проблемою української електроенергетики є непрозорі правила гри і вплив олігархічного капіталу. Найвідоміший гравець ринку української електроенергії - холдинг ДТЕК Ріната Ахметова. За різними даними він контролює до 90% видобутку енергетичного вугілля. Також відомому олігарху належить 70% усіх теплоелектростанцій в країні. Для порівняння, єдина державна компанія у сфері теплової генерації "Центренерго" контролює лише 18% усіх потужностей. Зрозуміло, що монопольне становище ДТЕК деформує ринок. А враховуючи потужний вплив олігархів на політику, постійні скандали, дивні відключення АЕС, раптовий дефіцит електроенергії та підкилимні ігри у НКРЕКП гарантовані.
Аналогічна ситуація у сфері відновлювальної енергетики. У 2019 році ДТЕК контролювала 25% цього ринку. Серед бенефіціарів «зеленої енергетики» також є прізвища братів Клюєвих, Василя Хмельницького, Андрія Гордієнка та Юлії Льовочкіної.
Тарифні загравання з електоратом і їх жертви
Ціна не електроенергію – дражливе і болюче питання. На їх динаміку дуже чутливо реагує український виборець. Тому влада завжди намагається не підвищувати вартість кіловату електроенергії напередодні виборів. Та й взагалі не керується законами ринку і здорового глузду в цій площині. Однак, така поведінка обертається іншою проблемою. Штучне стримування цін на електрику для населення упродовж багатьох років завдає цінового удару по промисловості та бізнесу. В результаті страждають усі.
Ринок електроенергії в Україні дуже специфічний та особливий. Об’єктивно кажучи, його навіть не можна назвати ринком у прямому сенсі слова. У торгівлі панує відомий принцип: оптом завжди дешевше. Чим більше товарів або послуг замовляє споживач, тим дешевше вони йому обходяться. Аналогічне правило працює й на ринку електроенергії у країнах Європи. Чим більше кіловат ти споживаєш, тим менша вартість одного кіловата. Лише на перший погляд це дивна практика. Насправді, вона має в собі раціональне зерно. Та забезпечує нормальне функціонування економіки. Можливо тому ціни на окремі товари у Європі нижчі за українські.
У більшості країн Європи вартість електроенергії для промисловості та непобутових споживачів є нижчою, ніж для населення. У деяких державах ця різниця майже непомітна. А в деяких – дуже відчутна. Так, у Німеччині вартість кіловату для населення у 2020 році становила 30 євроцентів, тоді як для індустрії – 22 євроценти. У Польщі тариф для бізнесу був нижчим на 1,5 євроцента, у Франції на 7 євроцентів, у Данії на 6 євроцентів, у Іспанії на 9 євроцентів, у Чехії на 8 євроцентів, у Румунії на 2 євроцента, у Литві на 3 євроценти, у Словаччині і Молдові на 1 євроцент. Навіть у Туреччині непобутові споживачі платять менше. І в жодній європейській країні не зафіксовано ситуації, яка хоча б віддалено нагадувала українську, коли ціна електроенергії для населення у 2 – 3 рази дешевша, ніж для бізнесу.
На перший погляд українці можуть тішитися низькими тарифами на електроенергію, які найменші у Європі. Але безплатний сир буває лише у мишоловці. Феноменальна різниця у цінах для побутових і непобутових споживачів має свої наслідки. Наприкінці липня НКРЕП підняла на 60% граничні ціни на електрику на добу вперед. Ціни зразу ж поповзли вгору. Зараз реальна ціна кіловату для бізнесу разом з вартістю розподілу електроенергії перевищує 4 гривні за кВт.
Електроенергія – важлива складова будь-якого бізнесу. Іноді вона відіграє вирішальне значення. Тому вартість кіловату напряму впливає на собівартість виробленої продукції чи наданих послуг. Щоб оплачувати високі тарифи бізнес буде підвищувати ціни, а також економити на зарплатах. Це обернеться інфляцією. А в деяких випадках приведе до масових звільнень. За низькі тарифи на електроенергію населення обов’язково заплатить, коли буде купувати товари чи отримувати послуги.
Влада давно розуміла, що різницю у тарифах для різних категорій споживачів поступово потрібно зменшувати. Ще у далекому 2015 році вартість електроенергії для населення в Україні, яке споживає до 100 кВт за місяць, становила лише 36 копійок. Потім ціни поступово зростали. Хоча до рівня промисловості так і не дотягли. З 1 січня 2021 року вартість кіловату електроенергії для усіх побутових споживачів, незалежно від обсягу використаних кіловат, була зафіксована на рівні 1,68 грн. Раніше ті, хто споживав менше 100 кВт, платили за ціною 0,9 грн. Різке зростання цін на електроенергію зачепило 40% українських сімей. Це спричинило хвилю обурення. І влада, злякавшись соціальної напруги, вирішила піти на деякі поступки.
У серпні уряд встановив нові ціни для побутових споживачів. З 1 жовтня 2021 до 30 квітня 2022 року тариф на електроенергію для тих, хто споживає до 250 кіловат, знизиться з нинішніх 1,68 гривень до 1,44 гривень за кіловат. Якщо ж сім’я споживає понад 250 кіловат, то за перші 250 кіловат побутові споживачі платитимуть по 1,44 гривень, а за наступні – по 1,68 гривень.
Що буде з цінами на електроенергію
Якщо рядові українські споживачі блаженно думають, що зможуть уникнути росту цін на електроенергію, вони помиляються. Реальна ціна електроенергії для населення, за оцінками аналітиків, зараз коливається у межах від 2,6 до 4 грн за кВт залежно від області. Бізнес не може постійно нести на собі тягар субсидування населення. Інша річ, що паралельно із зростанням тарифів влада мала б думати про реальний ріст доходів українців. Але з цим у неї великі проблеми.
28 серпня президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО, доручивши уряду до 31 грудня розробити план поступового переходу до економічно обґрунтованої ціни на електричну енергію. Під абстрактним формулюванням «обгрунтованої ціни» звісно ж мається на увазі її підвищення.
В указі глави держави, щоправда, згадується потреба забезпечити соціальний захист осіб, які потребують державної підтримки та допомоги. Але саме формулювання про соцзахист населення нечітке та розмите. Та й сумнівно, що в умовах великого розриву між цінами для побутових і непобутових споживачів влада наважиться ще більше його поглиблювати. Можливості бізнесу оплачувати дорогі кіловати електроенергії за рахунок рядових громадян надто обмежені.
Поки що рано говорити про те, наскільки зросте вартість електроенергії для населення. Очевидно, влада поступово підніматиме тариф, наближаючи його до рівня, який сплачують непобутові споживачі. До 30 квітня 2022 року ціна на електроенергію для більшості населення буде становити 1,44 грн за кВт. Далі слід чекати на зростання цін. Конкретні цифри стануть відомі пізніше. Напевно, задоволення розтягнуть у часі. Враховуючи наближення нового виборчого сезону 2024 року, затягувати з підвищенням тарифів на електрику не повинні. За кілька місяців до виборів серйозно підвищувати комуналку було б політичним самогубством для влади. Тому українцям слід морально готувати себе до нових тарифів на електроенергію уже з наступного року.