Мінус 11 мільйонів клієнтів, втрата контролю над Дніпрогазом та Харківгазом і врешті несподівана відставка керівника РГК. Нафтогаз планомірно наступає. Але чи дійсно усе так однозначно, як здається на перший погляд? Наше джерело всередині РГК поділилося деталями цієї історії.
Випадковості не випадкові
Олег Ніконоров понад 5 років очолював компанію, щоправда, як каже наше джерело, останній рік дистанційно. За іронією долі, до 24 лютого він перебрався до Відня. Що змусило змінити місце проживання та фактично самоусунутися від посади? Навряд чи умови праці, та й роботодавець був у захваті. Такий цінний кадр зумів обкрасти державу аж на 17 мільярдів гривень, які РГК не сплатили за роки користуванням газовими мережами. Додамо сюди ще й газ списаний через облгази на ВТВ, небаланси та перепродаж газу для населення. Активно сприяли схемі колишній голова «Йе Енергія» та такий собі маловідомий «агент» Андрій Савченко, кум одіозного екснардепа Івана Мирного, який має угорський, румунський та ще декілька паспортів.
Тепер щодо звільнення. Причина лежить на поверхні, а точніше на фейсбук-сторінці Дениса Миргородського. Він виклав пост, у якому детально розписав корупційні схеми в облгазах під управлінням РГК, який і очолював той самий Ніконоров.
Нові старі обличчя
Очолив РГК Олексій Тютюнник, який теж від системи не відходить. Ще під час роботи в «Житомиргазі» взяв курс на власне збагачення. Організував виробництво газових котлів на базі ТОВ “Сінвест Груп”, засновником якої він же і є. Продаж цих котлів і досі успішно здійснюється через підконтрольні облгази.
Проте навіть не це найцікавіший факт з біографії Тютюнника. Наше джерело розповіло, що Ніконоров та Тютюнник – були більше ніж друзі, так останній побудував кар’єру в Україні. До того працював у Газпромі, з 2013 по 2014 очолював представництво Газпрому в Україні. Про що свідчать опубліковані щоквартальні звіти на сайті «Центру розкриття корпоративної інформації». Виникає питання щодо громадянства новоспеченого керівника та його зв’язками з ворогом.
Карт-бланш
Але відносно свого попередника виходить, що у Тютюнника «кришталева» репутація. Тож на нього у Відні, як зазначає наше джерело, покладають великі надії, бо розраховують на перезавантаження компанії в найближчі терміни. Стратегію, яку запропонував – «зміни на місцях».
Пілотним проєктом, як нам повідомили, стане Київоблгаз – найбільше, а разом з тим найскандальніше підприємство. До того ж через своє розташування клієнтами цього підприємства є найвищі політичні фігури країни. Тобто, план у Тютюнника простий - наочно продемонструвати владі, начебто, «реформацію галузі», при цьому населення заспокоїти. Крім того, реалізувати і власні амбіції, давня мрія Тюттюника завести свою команду в столичний регіон, а тут ще й карт-бланш від керівництва підвернувся. Тож почне зі зміни правління, на яке давно існує нарікання з боку суспільства.
Чого тільки варте «обличчя підприємства», вічний (майже рік) виконувач обов'язків голови правління – Писанко, що вже насторожує та наштовхує на думки про профнепридатність. З кар'єрою не йде, натомість, як неодноразово писали у ЗМІ, зі своїм підлеглим Мозолем, який скрізь після чарки вихваляється «особистим контактом» з Віднем, досягли успіху в іншому: в тіньовій діяльності підприємства.
Перша і, напевно, головна причина – чинне керівництво Київоблгазу паплюжить РГК, яка і без цього зараз під ударом. Друга - в "епоху великих газових змін" потрібні менеджери "з чистою" репутацією. Тютюнник розуміє, що Дніпрогазом та Харківгазом не закінчиться, а з приходом правління Нафтогазу чинне керівництво не втримається і підприємство здадуть.
Тож, як каже наше джерело, «нові обличчя» вже на затвердженні в олігарха, а враховуючи, асортимент топменеджменту в Україні, рішення, фактично, прийнято.
Очолить команду – Дмитро Новицький, свого часу він працював в Київоблгазі заступником голови правління з постачання та обліку газу, а донедавна очолював Харківгаз, тепер, зі зрозумілих причин, безробітній. За облік газу відповідатиме Павло Тиндик до нещодавно директор Харківгаз збуту. Інші посади також обіймуть наближені до РГК: директор з капітального будівництва – Вадим Лобач, служба безпеки – Іван Усенко.
Чим закінчиться ця історія? РГК вдасться перехитрити державу та й надалі класти державні кошти у приватні кишені чи Нафтогаз «деолігархізує» залишки приватних облгазів в Україні? Якщо за часів головування Юрія Вітренка це здавалося чимось неможливим, то з приходом Олексія Чернишова процес значно активізувався. У Відні розуміють, що Харківгазом та Дніпрогазом – не закінчиться, тож намагаються діяти. Натомість, схоже, що топменеджмент, в успіхи роботодавців не вірить, тож активно, як показує практика, йде на співпрацю або тікає, як Ніконоров, з потопаючого корабля. Нафтогаз успішно знищує монополію зсередини РГК, правоохоронців шокують масштаби розкрадання державних коштів і масовий обман громадян. Виходить, що для керівництва країни довести націоналізацію підприємств критичної інфраструктури до кінця - уже справа честі, як і притягнути усіх згаданих осіб до відповідальності.