Розмова велася напередодні, до офіційного визнання Ірану щодо збиття українського літака
Про визнання та відповідальність Ірану щодо збиття українського літака, про аналіз трагедії в Тегерані та її наслідки для України і для світового співтовариства, в ексклюзивному інтерв`ю кореспонденту інтернет-видання Новини України – From-UA розповів доктор політичних наук, модератор аналітичної групи Geostrategy.ua Сергій Даниленко.
Новини України – From-UA: - Сергію Івановичу, добрий день! Блискавка — Іран все ж таки визнав, що це він збив український літак. Як ви це прокоментуєте?
Сергій Даниленко: - Доволі швидкі процеси ми спостерігаємо. В даному разі Іран на третій день визнав, але відбулося це під тиском інших країн, країн-лідерів, які відповідно завжди виступали за захист своїх громадян.
Друга теза — це те, що цей формат нам підтверджує, що, на жаль, ми зайняли у цій ситуації вкрай пасивну позицію. Ми мали б одразу, оскільки найбільше, можливо, не втрати наших громадян, але й оцінити репутаційні ризики. І тут, скоріше, йшлося про державну репутацію країни. І, на жаль, дії і інформаційні, і дипломатичні, і політичні, і інституційні були некомпетентні, про що постійно закидають сучасній українській владі.
Не ми були в авангарді того, щоб було визнано помилку іранських ВПС, а це зробили за нас інші країни. Ще ми повинні зауважити, що в сучасному світі такі події, такі катастрофи, як ми бачимо, не відбуваються таємничо, світ настільки нашпигований інструментами контролю, а особливо контролю таких територій, де відбуваються військові дії, що неможливо щось приховати, і іранський уряд це зрозумів. А на початку цього року більш напруженої точки у світі, ніж Іран, не було. І тут була звернена увага усіх розвідок, спеціальних служб, космічних військ. Тому приховати це було неможливо, і ми мали цей чинник врахувати і діяти більш рішучіше і компетентніше.
Новини України – From-UA: - А тепер поговорімо про останні заяви Зеленського. Адже буквально за день до визнання Ірану український президент сказав, що він не виключає, що наш літак могли збити. Тобто вже напередодні щось було відомо?
Сергій Даниленко: - Тут питання потрібно розділити на дві частини. По-перше, модальність у висловах українського президента Зеленського щодо слова “я не виключаю” на фоні того, що більшість лідерів країн, громадяни яких загинули у цій трагедії, вже в імперативній формі заявляють про те, що відбулося ураження українського літака ракетою, запущеною іранськими ВПС. В цьому проглядається, як на мене, та невпевненість, з якою нині діє українська влада в кризових ситуаціях, в яких є і політична, і дипломатична, і військова, і, що важливо, інформаційна складова.
Я можу стежити за подіями лише з повідомлень світових медіа. Звісно, що я не є фахівцем у військовій техніці, як у ракетних технологіях здійснюється враження в таких випадках, але для мене є зрозумілим, що версія про збиття іранськими ВПС українського літака буде домінувати, до неї все більше будуть схилятися. Власне кажучи, до цієї версії нас підштовхувала прес-конференція, яка була проведена представниками авіакомпанії МАУ. Вони, звичайно, не політики, вони дотримуються корпоративної етики в тому форматі, що доки не допрацювала комісія, вони не робитимуть заяв, але те переконання, з яким вони говорили, ті акценти, які вони ставили — вони були більш переконливіші. І можна сказати, що в цій ситуації МАУ в перші хвилини, захищаючи і корпоративні інтереси, вони все-таки стали більше на сторону української держави і українських національних інтересів, ніж відповідальні представники державних органів.
Я думаю, що на це є кілька причин. По-перше, в зовнішній політиці, а вона нині складається не лише з дипломатичних, розвідувальних зусиль, а й значною мірою з комунікативних, інформаційних інструментів — в ситуації, в якій зіграла значну роль випадковість, місце і час, коли ця трагедія відбулася, ми бачимо негативний наслідок того, що в українській державній політиці МЗС практично відсторонене від ведення зовнішніх справ. І внаслідок цього ми втратили і динаміку реакції, і меседж, в якому мали б бути представлені національні інтереси, і швидкість, з якою ми мали б на це відреагувати, з якою б ми мали взаємодіяти з нашими партнерами на світовій арені. От тепер ми маємо те, що МЗС відсторонено від активної зовнішньої політики, що його роль нині штучно занижена. Тепер, на жаль, користуючись в негативному форматі українською трагедією, інші держави намагаються з цього отримати свої дивіденти, схоже на те, що інші держави спробують на цьому зіграти. Я думаю, що ми маємо дуже уважно стежити, спробувати докласти зусиль і відновити ситуації саме у форматі літак МН17 і літак “Тегеран — Київ”, аби ніхто не скористався і не спробував завуалювати трагедію, яка сталася над Україною в 2014 році.
Новини України – From-UA: - Які наслідки несе ця подія для України і для країн, які зараз задіяні у цій трагедії?
Сергій Даниленко: - По-перше, це трагедія для тих людей, які втратили своїх близьких. По-друге, це репутаційні втрати для української компанії. По-третє, це значний струс для внутрішньої політики, для внутрішньо-політичній ситуації. Ми маємо констатувати, що внаслідок підміни, про яку я вже говорив, внаслідок того, що в українській політиці намагаються підмінити мотиваційний чинник компетентністю, ми прийшли до того, що українська влада втрачає фарт, яким вона користувалася до нинішнього часу. Я думаю, що це причини до акцентування всередині країни тієї опозиції або спротиву до нинішнього керівництва з акцентом на те, що зовнішня і внутрішня політика здійснюється некомпетентно.
Я думаю, що внаслідок того, що ми втратили динаміку, що ми втратили на старті час, ми залишимось поза процесом з'ясування істинних причин трагедії, і ми мали б відновити цей процес. Тепер зусиллями цієї команди спеціалістів-фахівців, яка вилетіла до Тегерану, ми спробуємо відновити нашу адекватну участь у з'ясуванні причин, але для цього треба буде об'єднати зусилля усіх органів влади, особливо уряду і президента, і відповідно МЗС. Ось це буде ключовим завданням. Особливо в інформаційному просторі. В тих заявах, в тій позиції, в тих організаційних кроках, які будуть вжиті світовим співтовариством в напрямку з'ясування причин, ми маємо бути не об'єктом, а суб'єктом. Поки що ми перебуваємо на позиції, що про нашу трагедію говорять інші і маніпулюють на користь своїх інтересів. Ще раз зауважую, що ця трагедія не повинна завуалювати або стати причиною для обнулення відповідальності тих, хто винен за МН17.
Новини України – From-UA: - Чи не несе в собі трагедія в Тегерані загрози війни?
Сергій Даниленко: - Я думаю, що за цим напрямком ми повинні знизити напругу, оскільки ми спостерігаємо, що вбивство генерала Сулеймайні виглядає за своєю ефективністю дуже сумнівним. Нещодавнє звернення до нації президента США Трампа фактично обнулило цю ідею про загострення, хоча це не значить, що цей регіон залишається гостро проблемним. Але теза про Третю світову війну і розв'язання відкритого напруженого конфлікту зараз виглядає недоречно, ми маємо все-таки повернутися до більш спокійної риторики. Я намагаюся порівнювати вбивство генерала Сулеймані з іншими, з Усамою бен Ладеном, хоча це порівняння не надто коректне, але і в тому, і в іншому випадку, в першому випадку Обама особисто давав розпорядження і стежив за знищенням Усами бен Ладена, а тут особисто Трамп давав таке розпорядження і відповідно йому доповідали про те, як відбувається процес. Трамп намагався провести паралель, зробивши одного і іншого терористом. Але світова реакція і ті емоційні наслідки після недавнього вбивства Сулеймані — абсолютно не йдуть в порівняння з тим ефектом, який тоді отримало вбивство Усами бен Ладена.
Тому американцям вдалося згорнути цю ідею і обнулити своєю промовою, зверненням до нації, цю ситуацію.
Тому я не схильний зараз розглядати цю ситуацію в контексті початку Третьої світової війни. Більше уваги, особливо в нашому інформаційному просторі ми повинні приділяти саме інтересам України в зв'язку з трагедією у повітрі над Тегераном. Крім того, ми повинні враховувати ту обставину, що інформаційні хвилі з Близького Сходу не порівняні з інформаційними хвилями, які доходять і накривають Україну, скажімо, з Заходу, з західних медіа. Зовнішня інформаційна політика Ірану не надто потужна порівняно з західними медіа і не така ефективна, тому ми будемо перебувати в полі західного інформаційного впливу, і тому нас треба звертати на нього увагу.
Новини України – From-UA: - Не здається вам, що це нагадує спецоперацію, коли хтось хоче втягнути Україну в конфлікт або на щось спровокувати?
Сергій Даниленко: - Ні, я не думаю, що ми здатні бути таким ефективним гравцем, якого потрібно спровокувати на щось. Більше всього, що ми можемо з вами враховувати ту обставину, що Україна тут виглядає об'єктом, який, на жаль, не захищений від провокацій і гри великих країн, бо справді ми уявляємо, що зараз вже не на території Європейського континенту, а вже на Близькому Сході ми з вами опинилися затиснутими між двома блоками: з одного боку — США, з іншого — Росія і Іран.
Я не можу сказати зараз, що це була спланована операція, більш за все це була така трагічна випадковість, але якщо вдасться довести, що свідомо було знищено український літак, то це ще більше посилить нашу об'єктність в міжнародних відносинах, ще більше будуть нас схиляти до тієї тези, що ми маємо повернутися до більшої активності в захисті національних інтересів. Але на цей момент я не можу твердити, що це було зроблено свідомо, що за пультом ПЗРК “Тор” були саме російські військові, як то було у випадку з “Буком”. Я б не хотів так категорично зараз висловлюватись.
Новини України – From-UA: - Вам не здається дуже дивною реакція українського МЗС, що саме Іран буде відповідальний за розслідування, а Україна — є тут допоміжною силою?
Сергій Даниленко: - Для мене ця позиція теж виглядає своєрідною і доволі незрозумілою. Це ще раз говорить про те, що МЗС вимушено поставлено в умови другорядних ролей. Ось це нам необхідно виправляти. Ми можемо говорити, що раніше МЗС могло вести політику, яка комусь подобалася, комусь ні, але все-таки МЗС в більшості періодів історії незалежної України було джерелом і генератором ідей і кроків в зовнішній політиці. З дипломатами радилися, до їхньої думки прислухалися, і вони були не тільки виконавцями чиєїсь волі, але вони були і джерелом всіх ідей. Ось це мене зараз найбільше турбує, бо зараз позиція МЗС, його співпраця із корпоративним сектором, із розвідувальним, я маю на увазі авіаційний сектор, співпраця з розвідувальним співтовариством, а це йдеться не лише про розвідку України, а і про розвідки наших країн-партнерів (США, перш за все, Канади, Великої Британії) — ось це для мене виглядає ключовим.
Потрібно відновити природну роль МЗС, яке могло б і підказати у цій ситуації нашому корпоративному сектору і державним службам, щоб вони обережніше літали над небом в Тегерані. Повернути компетентність, яка була втрачена за цей час в Україні.