Останнім часом ультраправі націоналістичні угрупування активізували свою діяльність на всій території України. Представники екстремістських формувань намагаються агресивно нав’язати свою думку всім, хто може мати протилежні політичні, культурні, або соціальні погляди. Таке становище викликає гостру необхідність вживати активних заходів щодо протидії ультраправому екстремізму в Україні як з боку держави, так і збоку суспільства.
Що саме може зупинити насильство на вулицях країни, хто керує ультраправими угрупуваннями і чому вони відчувають свою безкарність, яка роль влади та силових структур у цій ситуації та чи може діяльність привести країну до чергового Майдану. Про це в ексклюзивному інтерв’ю інтернет-виданню Новини України – From-UA розповів Український громадський і політичний діяч Володимир Чемерис.
«Для того, щоб припинити насильство, потрібна політична воля»
Новини України – From-UA: - Пане Володимире, добрий день! Чому, на вашу думку, останнім часом ми спостерігаємо зріст радикалізму? Хто за цим стоїть? Що його підживлює?
Володимир Чемерис: - Питання ультраправого терору зараз стоїть дуже гостро, він став системним. Напади трапляються мало не щотижня, або навіть частіше. Наша громадська організація веде моніторинг насильства, і там можна яскраво побачити певні тенденції. Практично у всіх резонансних вбивствах, наприклад, у вбивствах Гандзюк, Вороненкова, підозрюються представники саме ультраправих неонацистських формувань. Влада практично ніяких кроків до припинення насильства не здійснює. Більш того, ми зараз бачимо, що ультраправі нападають саме на опонентів влади. В першу чергу це партія Шарія і ОПЗЖ. Також журналісти тих ЗМІ, що подають різні точки зору, а не транслюють виключно пропаганду. Трапляються напади на мирні зібрання з антивоєнною тематикою, з антифашистською тематикою, напади на представників ЛГБТ, на акції соціального протесту. І це все відбувається при бездіяльності або при відвертому потуранні з боку поліції. Таким чином, можна сказати, що ультраправі — це інструмент влади для нападів на представників опозиції, на тих людей, які думають інакше, і на акції соціального протесту. Це було і при попередній владі, але зараз ми бачимо, що і представники нової влади так само використовують ці формування. Маються на увазі Національний корпус та С-14. Я вважаю, що зараз є всі підстави для заборони цих формувань, оскільки їх діяльність — це саме діяльність такого системного насильства. Для того, щоб його припинити достатньо швидко, потрібна політична воля. В першу чергу, припинити кураторство з боку представників поліції і СБУ над цими формуваннями. Адже ми бачимо, що ультраправі і неонацисти калічать та вбивають людей не боячись відповідальності. Насправді, немає жодних вироків по цих справах. Вбивці Бузини, щодо яких йдуть судові засідання, спокійно живуть, є членами наглядових рад поважних структур. І це вже триває понад 5 років. Очевидно, що представники ультраправих політичних сил абсолютно впевнені - їм нічого не буде. Навіть за вбивство. Окрім того, у нас існує державне фінансування цих організацій. Фінансування з боку МВС, Міністерства ветеранів, Міністерства культури, Міністерства молоді і спорту, КМДА та інших бюджетів муніципальних органів. Тобто, треба припинити державне фінансування тих організацій, які здійснюють насильство. Ще дуже важливий момент — це деполітизація і денацифікація правоохоронних органів.
Весь цей комплекс заходів просто необхідно здійснити, тому що далі життя в Україні може перетворитися на жахіття, у якому насильство стає соціально прийнятним.
Новини України – From-UA: - Що треба зробити, щоб суспільство стало менш поляризованим, більш згуртованим та стабільним?
Володимир Чемерис: - Насправді громадянське суспільство сказало своє слово на президентських і на парламентських виборах, коли 73% проголосували за встановлення миру, за зміну соціально-економічної політики, за відновлення громадянських прав. Всі ці сподівання були покладені на нового президента Зеленського і на його так звану «зелену команду слуг народу». Насправді в суспільстві вже відбувся перелом. І війна, де українці вбивають один одного і причини якої полягають саме в громадянському конфлікті, визнана такою, що не може далі тривати. Проте, ми бачимо, що попри всі ці сподівання представники нової влади продовжують ту саму політику, яка проводилася за часів Порошенка. Більше того, продовжують цю політику, як вони говорять, у «турборежимі». Наприклад, у фракції «Слуга народу» існує багато людей, ну хто завгодно: Яременко, Потураєв, дуже багато можна називати прізвищ, яким, напевно, краще було б бути у партії Порошенка, оскільки вони висловлюють риторику партії війни. І це, звичайно, приводить до катастрофічного падіння рейтингу президентської сили. Ми бачимо, що представники ультраправих організацій користуються підтримкою «Свободи», яка має мізерний рейтинг 2%, а Нацкорпус менше 1%, але не дивлячись на це, по суті, влада належить їм. Адже право чинити насильство і навіть вбивства на вулицях при потуранні правоохоронних органів - це і є де-факто влада. І для того, щоб змінити цю ситуацію, без сумніву необхідно змінити ту владу, яка зараз є. Український народ готовий до того, щоб привести до влади саме ті політичні сили, які виправдовують ті сподівання і ті надії, які покладають українці на встановлення миру, на відновлення громадянських прав.
«В українців є об'єктивні причини для соціального Майдану. І він може вибухнути»
Новини України – From-UA: - Якими можуть бути наслідки, якщо радикалізація суспільства продовжиться?
Володимир Чемерис: - В першу чергу, це міжнародні наслідки. Зараз ПАРЄ збирається відправити до України моніторингову місію, яка б вивчала випадки ультраправого насильства. Ми знаємо і про голосування в Палаті представників США, ми знаємо про занепокоєність певних представників держав ЄС тим, що відбувається. Зрештою голландський референдум 2016 року, де Нідерланди проголосували проти угоди про асоціацію з Україною, якраз на підставі того, що в Україні є сплеск ультраправого насильства. Все це загрожує серйозними міжнародними дипломатичними наслідками для України. Всі прекрасно бачать, що де-факто представники західних країн намагаються закрити очі на те, що у нас відбувається. Але так не може продовжуватися весь час. Адже проблеми не тільки в нападах на журналістів і представників опозиційних політичних сил. Є багато нападів на простих людей за те, що вони носять футболки не того кольору і не з тим принтом, масові погрози у соцмережах, через які, багато людей змушені виїхати з України. Все це загрожує тоталітарним контролем за висловленням думок і вираженням поглядів будь-якого українця. На цьому тлі цілком можливо продовження і загострення акцій так званого руху опору капітуляції. Акцій, спрямованих на зрив мирного процесу, акцій партії війни. Але все ж таки ми бачимо, що суспільство вже по-іншому ставиться до подібних акцій. Наприклад, у Харкові вони не мають перспективи. Тобто, це може бути якась група людей, навіть, озброєних, які вчинять якісь силові дії, але вони не знайдуть підтримки у суспільстві. У Києві трошки інша ситуація, але так само, я думаю, що тут не буде серйозної підтримки. І якщо такі акції будуть силові, то представники влади матимуть абсолютно всі законні, конституційні підстави для того, щоб їх припинити, у тому числі й із застосуванням сили. Я думаю, якщо буде на це політична воля, то це можна зробити. Але сумнів у тому, що така політична воля буде і що «зелена влада» не піде на, скажімо, якісь домовленості з тим самим колишнім президентом Порошенко і в черговий раз не змінить свій курс з несміливих кроків до миру на вже відвертий зрив Мінських домовленостей. Якщо говорити про Майдан, про соціальний Майдан, бо у нас вже було не два, а напевно п'ять Майданів, починаючи з «України без Кучми», всі вони також мали й соціальні причини. Нині вони також є. І чим далі, тим вони збільшуються. Це і закон про продаж землі, і виконання антисоціальних вимог Міжнародного валютного фонду та Євросоюзу. Все це створює причини для того, щоб український народ повстав. Люди проголосували за нові обличчя, за нові сили, сподівалися на них. Але бачимо, що вони не виправдовують надії українського народу, які були на них покладені. Отже, якщо не можна це зробити парламентським чином, то для соціального Майдану є об'єктивні причини. І він може вибухнути. Головне, щоб як в 2014 році на цьому Майдані не було домінування ультраправих політичних сил, які, власне кажучи, вже призвели до війни і до фактично розвалу і розколу України.
«Ультраправі і неонацистські формування знаходяться під кураторством правоохоронців»
Новини України – From-UA: - Чому ми бачимо, що немає жодної реакції президента на будь-які радикальні дії? Як ви думаєте, де президент в цій ситуації?
Володимир Чемерис: - Реакція Президента була досить своєрідна. Він сказав, що ці люди його не цікавлять. Вочевидь, його більше цікавлять представники так званих «соросят». Адже в першу чергу за цими людьми, за яких він заступається, стоять представники зовнішнього управління, в першу чергу посольства США. Натомість, за інакомислячими в Україні такі сили не стоять. З іншого боку, ця влада, як і попередня влада, намагається використати ультраправі формування як інструмент для придушення опозиції і для продовження своєї влади. Тому й така реакція.
Новини України – From-UA: - Щодо ролі силових структур в цих ситуаціях, зокрема Баканова, Авакова, НАБУ, САП. Як ви думаєте, чи вчасно і чи швидко відпрацьовується це все на місцях і по Україні в цілому? Чи швидко реагують на такі випадки силові структури України?
Володимир Чемерис: - Ми вже говорили, що справі Бузини більше 5 років. Люди, які підозрюються у вбивстві журналіста, перебувають на свободі. По обстрілу в Люботині, вже після того, як піднялася достатньо серйозна хвиля невдоволення і протестів як всередині України, так і ззовні, то частина учасників нападу все ж таки отримали по 2 місяці арешту. Але через 2 місяці напевне їм буде змінений запобіжний захід на домашній арешт і до Нового року всі будуть на свободі, а справа буде розслідуватися і розслідуватися. Той самий напад в Харкові на Микиту Роженко спочатку поліція кваліфікувала за статтею «хуліганство», хоча там людина інвалідом залишилась. Після вимог міжнародних правозахисних організацій поліція була змушена перекваліфікувати справу на статтею 115 «умисне вбивство, не доведене до кінця». Але до цього часу люди, які нападали, не затримані. Більше того, вони потім вчинили напади у Києві та Житомирі. Це все знято на відеокамери, є в інтернеті. Підозрюваний був оголошений в розшук і начебто переховується, а де-факто, як ми бачимо по соцмережах, він спокійно собі ходить, контактує з представниками поліції. Тобто все це в черговий раз підтверджує, що ультраправі і неонацистські формування знаходяться під кураторством правоохоронців. І такі справи гальмуються, ховаються, дотягуються аж до того моменту, коли мине строк давності, щоб ці люди не понесли жодної відповідальності, оскільки вони є інструментом в руках представників влади і представників тих «правоохоронних» органів, якими зараз є поліція та СБУ.