Розподіл комітетів – це необхідність для того, щоб парламент запрацював, тому що всі законопроекти проходять саме через комітети. Без розгляду комітету неможливо розглядати законопроекти під куполом. Для того, щоб швидко запустити роботу парламенту, очевидно, потрібно розподілити комітети. Чому так відчайдушно “Слуга народу” ділить їх? Тому що понабирали людей на вулиці, не дивлячись на їхній фах, досвід, а просто незрозуміло по яких причинах, а тепер треба зрозуміти, яка кількість людей може працювати, наприклад, в комітеті міжнародної політики, хто має досвід чи хоча б розуміння, як працює міжнародна політика. В “Слузі народу” всім легко працювати в комітеті з питань культури і духовності, тому що там багато шоуменів, людей, які хоч трошки розбираються в музиці, шоу, телебаченні. Але в ВР 27 комітетів!
Насправді це технічна річ, а от що стосується комітетів, які б мала отримати опозиція, то це річ не технічна, тому що в цьому парламенті буде монобільшість “Слуги народу”, абсолютна більшість, моновлада Зеленського, тобто президент сконцентрує в своїх руках виконавчу, законодавчу і владу як гарант Конституції. Саме тому має бути сформована система нормальних парламентських противаг, яка не дозволить зловживати цієї кількістю влади, яка неочікувано посипалась на голову новоствореної партії, людей, набраних з вулиці. Тому очевидно, що парламентська опозиція мала б отримати крісло віце-спікера — це раз. Але мало того, щоб він мав би сидіти, думаю, що було б справедливо, якщо хоча б раз в пленарний тиждень ВР розглядала б і ініціативи опозиції, бо, маючи монобільшість, ми маємо загрози, що будуть розглядатися виключно законопроекти, які напрацьовані і внесені до залу більшістю, і у нас ті, хто не входить до більшості і “Слуги народу”, будуть німими, непочутими, і їхнє КПД може бути зведено до нуля, і тоді у них не залишиться жодних шансів, крім публічних виступів в ток-шоу. Тому було б добре, коли б опозиція отримала гарантоване представництво в президії.
Опозиція 100%-во має отримати комітет з регламенту. Більш того, дуже б хотілося, щоб опозиція не просто отримала посаду голови комітету з питань регламенту, а опозиція, яка не входить в більшість, це ідеологічно різні фракції. Тоді було б чітке дотримання процедури, в цьому і полягає демократія. Тому хотілось би побачити на чолі комітету з питань регламенту фахового юриста, людину, яка має абсолютне реноме чесної людини. Тобто це не просто політична посада гавкати на владу і говорити, що все не так, а це має бути людина, яка буде чітко стежити за дотриманням прав людини. Серед новообраних депутатів, мені здається, є такий депутат від фракції “Голос” – пан Макаров. Це дуже відомий український адвокат, який чотири роки до цього очолював регламентний комітет в Київській міській раді від опозиції і проявив себе як принципова людина, але людина, яка не виходить з меж права.
Далі завжди опозиція отримує комітет з питань свободи слова і інформації. Тобто зараз дуже важливо, щоб четверта влада, медіа, не утискалися, не було таких ексцесів, як ми нещодавно чули, коли депутат від більшості образив публічно журналістку і дуже принизливо, і очевидно, якщо комітет з питань свободи слова і інформації очолить представник більшості, то жодної реакції на такий крок не буде. Ну і дуже важливо, якщо не на посаду голови бюджетного комітету, то хоча б мала бути посада заступника голови бюджетного комітету, який слідкує за виконанням бюджетного регламенту, бо ми знаємо, що при розподілі бюджету за всі влади, і попередньої в тому числі, йшло зловживання більшості своїми правами більшості, тобто всі бюджетні кошти йшли на округи депутатів-мажоритарників від більшості, на якісь хотелки олігархів, близьких до влади, якісь дивні правки вносилися в законопроекти, які давали величезні преференції певним олігархам. Тому хотілось би, щоб комітет регламенту або очолювався би представником опозиції, або представники опозиції мали б можливість впливати на дотримання хоча б процедур ухвалення бюджету. От це ті ключові комітети, які, на мою думку, мали б очолювати представники опозиції.
Ще б комітет, який я би віддав опозиції, це антикорупційний комітет, тому що очевидно, що влада не буде боротися з корупцією в своїх рядах, тому що діятиме римський принцип “рука руку миє”, і відповідно комітет з питань протидії корупції треба віддати в руки опозиції, щоб вона мала якийсь інструмент. Потрібно негайно ухвалювати закон про тимчасові слідчі парламентські комісії, щоб опозиція мала всі інструменти оприлюднювати, розслідувати факти корупції в виконавчій владі, в президентській гілці влади і в більшості влади. Це той мінімальний набір, який би хотілось бачити в руках опозиції.