Як завжди, після Дня Перемоги суспільство розділилося: 8 чи 9 травня? Моя особиста позиція: ВОСЬМЕ, бо ми мусимо жити реаліями, а не придуманою Сталіним технологією переможця.
Реалії такі, що капітуляція Німеччини сталася саме 8-го, а вона була зроблена в союзницькій коаліції. Після чого Сталін, скориставшись ситуацією такого собі імператора, який намагався диктувати умови, коли його війська мали значну перевагу по лінії фронту, він почав вимагати, щоб капітуляція відбулася саме перед Радянським Союзом, в першу чергу. І для цього його мотивом було те, що фактично він свого погодження на прийняття такої капітуляції не давав. Генерал, який був присутній на цій капітуляції, був відкликаний і після цього стратився під час всіх військових розбірок, які відбулися вже після війни.
Сталін скористався також різним часом, часом Гринвіча і російським часом для того, щоб капітуляція відбулася саме 9-го числа з офіційною командою. Ще й при тому всьому, як не дивно, Сталін навіть не був присутній на параді в честь перемоги 9 травня. Тобто, можна вважати, що в цьому контексті ми маємо також історію, яку сьогодні повторює Володимир Путін, коли фактично рішення, які приймаються, ніяк не пов'язані з течією реальної історії, а пов'язані виключно із суб'єктивним розумінням цього процесу і з оцінками, які дає персонально одна людина.
Зараз це Володимир Путін, а тоді Йосип Сталін. І ця традиція, яка закладена у всіх радянських діячів (а Путін, без сумніву, є радянським діячем), вона продовжує свою історію в нинішній час, коли йде боротьба з 8 і 9 травня. В реальності мова йде про те, що ця світова війна, яка призвела до знищення 70 млн людей, вона була глобальною війною. Так, це була світова війна. І мати окрему логіку цій війні окремій державі є неприпустимим конфліктом самої історії. Тобто, людська система цивілізації, не тільки західної, а це власне весь світ, тому що у Другій світовій війні були задіяні без виключення абсолютно майже всі країни за невеликим виключенням. Тому нам треба бути з тим світом, який і сьогодні намагається берегти, як мінімум, залишки правил співіснування, залишки світового порядку, який, знову ж таки, був зруйнований вже спадкоємицею Росією на Донбасі, але пам'ятати, що та війна має не тільки спір з 8 і 9 травня, вона має ще і спір по те, чи є війна способом прогресу людства. Як кажуть, повивальна бабка історії.
Чи є війна на Донбасі з Україною повивальною бабкою історії? Войовнича позиція в якості розуміння конфлікту між фашизмом і комунізмом, між комунізмом і західною цивілізацією, вона продовжує залишатися в конфлікті між войовничою Росією, яка є націонал-шовіністичною імперією, яка намагається контролювати світ і діяти виключно використовуючи воєнну силу, тому що головний меседж Путіна пов'язаний з тим, що “у нас кинджали і інші супер сучасні зброї, які не дозволять нікому перетнути червоні лінії, які ми самі же установлюємо”. Тому, цей спір про 8 і 9 — це спір між силою і розумом. Силою Росії і розумом Заходу, який час від часу в особі Макрона чи інших, можуть приїхати на 9 травня, на День перемоги до Росії і посидіти з Володимиром Путіним під парасолькою на дощику.