Відомий продюсер Ігор Кондратюк створив петицію про заборону концертів російських артистів. Політолог Віктор Таран розповів From-UA.com, що думає з цього приводу.
- Кожен раз, коли ми говоримо про заборону, ми повинні розуміти, яка стоїть мета. Яка може бути мета? Обмежити вплив російської культури на український ринок, або не давати тим людям, які роблять політику на україно-російській війні і захопленні Криму, або захистити внутрішній ринок від російських акторів. Якщо подивитися на цю ініціативу пана Кондратюка, якого я поважаю, то я не розумію, яку мету він хоче досягнути. Позбавити Україну від впливу російського контенту? Ну, це мало можливо. Якщо ми подивимось на те, що слухає українська молодь, то ми бачимо, що, на жаль, завдяки соціальним мережам, Тік-Току, до речі, українці слухають Моргенштерна і всіх інших.
Якщо ми хочемо зробити, щоб сюди не їздили агресори, які хайпують і заробляють на політиці, — ну так є список заборонених акторів. Так, є прецендент з Кіркоровим, це трошки інша історія. Треба заборонити конкретно в'їзд тим акторам, які за часів Зеленського чомусь вилучені зі списку.
Є актори, які мають нейтральну позицію, які мають нормальний імідж в Україні, то якщо вони приїдуть, то я не бачу в цьому проблеми. Противники наводять аргумент: уявіть собі, що в часі Другої світової війни приїхала Марлен Дітрих чи Утьосов поїхав в Берлін — я погоджуюся, але, з іншого боку, офіційно війна не оголошена.
Де-факто війна йде, а де-юре її немає. Якщо так, то давайте йти повністю: перекриваємо транзит газу, перестаємо купляти бітум на “Велике будівництво”, перестаємо купляти продукти харчування. Тобто або повністю обрублюємо всі зв'язки, або ніяк. Тому ініціатив цікава, вона хайпова, не на часі. Ефективніше було б сконцентруватися на тих акторах, яких виключили зі списку за поданням СБУ, які за дивними обставинами знімались у фільмах Зеленського, як “Любовь в большом городе”. От так треба йти.