11 січня, Верховна Рада України розглядала резонансний законопроєкт про мобілізацію. Він не був прийнятий і його повернули до Кабміну на доопрацювання. Таке рішення прийняли після закритої наради з військовим командуванням і засідання Погоджувальної ради. Трохи пізніше міністр оборони України Рустам Умеров повідомив, що законопроект вже виправили і розглянуть його наступного тижня. До якого все ж таки рішення прийдуть нардепи та коли очікувати остаточне прийняття законопроекту, From-UA запитав думку політолога Руслана Бортника.
- Дуже цікава ситуація. Політики і військові гралися цим законопроєктом, як печеною картоплею, перекидаючи його з руки на руки, перекладаючи один з одного відповідальність за мобілізацію, яка є непопулярною у суспільстві. І парламент навіть не зважився розглянути в першому читанні і взяти на себе хоча б частково відповідальність за хвилі мобілізації в Україні, повернувши його в уряд. Таким чином, переклавши всю відповідальність на уряд і на військових.
Безумовно, можливо, причиною для таких дій парламенту було не тільки намагання зберігти політичну підтримку в суспільстві, а й те, що президент не виступав однозначно за цей законопроєкт, а в день розгляду його у ВР взагалі був відсутній в Україні. В будь-якому разі політики поки здихались і переклали відповідальність на уряд, хоча всі чудово розуміють, що уряд залежний від Офісу президента, і цю відповідальність будуть ділити вже спільно Офіс президента, уряд і військове керівництво.
Звичайно, можливо, з політичної точки зору це технологічно було зроблено правильно парламентом, але з суспільно-політичної точки зору я думаю, що таке рішення парламенту, його небажання посилювати мобілізаційні заходи викликало разом з цим глибоке обурення і роздратування у військовому середовищі, які вбачають тепер в народних депутатах саботажників мобілізаційних процесів, адже нове законодавство дозволило б військовим бути демобілізованими або піти у відпустку хоча б додому через приплив нових людей до війська.
Тому, з одного боку, це така політична хитрість парламенту, намагання уникнути відповідальності, повернути цю відповідальність уряду і президенту, а з іншого боку, мені здається, таким чином продовжить падати репутація парламенту в очах військових.