Обраний президент США Дональд Трамп наполягає, що з безпекових міркувань Америці потрібні Гренландія і контроль над Панамським каналом. А Канада має увійти до складу США задля економічного процвітання. Що відбувається і навіщо Дональду Трампу територія партнера по НАТО, From-UA запитав думку політолога, директора Інституту соціально-політичного проектування «Діалог» Андрія Миселюка.
- Підосновою цього є економічні і національні інтереси. В кожному випадку вони різні. Що стосується Панами, то претензія Дональда Трампа в тому, що Китай дуже багато впливу отримав в цій країні. І це стратегічна комунікація, яка, звичайно, для Сполучених Штатів надзвичайно важлива. І їх не влаштовує те, що Китай може в якийсь момент або дестабілізувати ситуацію, або зробити якісь перешкоди функціонування цього каналу тощо. Навіть те, що там ціни для американських суден, як Трамп вважає, завищені. Це теж для нього аргумент такий, щоб сказати, що він не виключає питання навіть військової сили. У американців такий досвід є. В 1989 році, коли виник конфлікт з тодішнім диктатором-правителем з Панами Мануелем Нар'єгою, вони туди вторглися. Там була така маленька війна. Тобто для американців це не таке, що взагалі неможливо.
Що стосується Гренландії, то там йдеться виключно про економічний примус. У Штатів там військова база і так вже є. Вони хочуть отримати більше можливостей користуватися природними копалинами цього острова, більший контроль. Ну і, звичайно, військову складову також, оскільки зараз боротьба за Арктику дуже гостра. І Сполучені Штати розуміють, що Росія з Китаєм – це навіть та загроза, для того, щоб протистояти, потрібно мати контроль над Гренландією.
Ну і стосовно Канади, це історія також не нова. Якщо згадаємо перше президентство Трампа, то тоді теж розпочалася тарифна війна між Канадою і США. Обидві країни вводили один проти одного тарифні обмеження. А потім була укладена, якщо використовувати вирази Трампа, чудова торговельна угода між США, Канадою і Мексикою, яка, за оцінкою Трампа, дозволила суттєво підняти промислові підприємства в Америці, повернути виробництво в США тощо. Тобто зараз це фактично йде вже повторення, він ще не став президентом, але вже йде по тому ж кругу.
Тобто йдеться про тиск на свого партнера такого великого, зазвичай для того, щоб потім отримати якісь економічні привілеї. Трамп бізнесмен, і він хоче дійсно складати угоди. Він не збирається воювати ані в Панамі, ані в Гренландії. Він просто показує ті сфери, де у США є стратегічні інтереси і на які він буде зауважувати.