Нещодавно Бундестаг ухвалив резолюцію про відновлення прикордонного контролю, який було значно спрощено після запровадження Шенгенської зони. Документ передбачає постійний контроль на кордонах, відмову у в'їзді прохачам притулку та затримання іноземців, які зобов'язані покинути країну. Перед голосуванням канцлер Німеччини Олаф Шольц закликав не підтримувати ці заходи, запропоновані опозицією.
Що насправді стоїть за цим рішенням? Які наслідки це матиме для українців? Чи може цей крок стати початком закриття кордонів у всіх країнах ЄС і навіть призвести до його можливого розпаду? Відповіді на ці питання From-UA шукав у розмові з українським політиком, журналістом та екснардепом Ігорем Мосійчуком:
- Те, що після обрання 47-м президентом США Дональда Трампа Євросоюз зазнає змін, очевидно. Так само очевидно, що він буде орієнтований на національні інтереси держав-учасниць. Зараз у ЄС відбувається боротьба за вплив між правими, прихильниками Трампа, та ліво-лібералами, які фактично контролюють Єврокомісію. Основним рупором правих є прем'єр-міністр Італії Джорджія Мелоні. Ліво-ліберали, зокрема Урсула фон дер Ляйєн, дотримуються глобалістичних поглядів.
У лютому в Німеччині відбудуться вибори. Там триває боротьба між правою «Альтернативою для Німеччини», центристами та лівими силами, які нині очолюють уряд. Варто зазначити, що кордони Німеччини вже передбачають паспортний контроль. Його запровадили не з тієї причини, про яку офіційно заявляли, а через загрозу ящура.
Чи буде кордон закритий? Очевидно, що ні. Проте на пунктах пропуску перевірятимуть документи, маршрут поїздки, наявність підстав для в'їзду. Якщо їх немає, будуть відмови у перетині кордону. Передусім це стосуватиметься не українців, а мігрантів з Африки та Азії, яких у великих кількостях завозили ліво-ліберали, створюючи для них електоральну базу. З огляду на боротьбу з нелегальною міграцією у США, такі ж процеси можуть активізуватися й у Європі.
Чому це менше стосується українців? Тому що, на відміну від багатьох інших мігрантів, українці працюють, займаються бізнесом, мають соціальний статус, вивчають мову. Вони не викликають відторгнення у місцевого населення, якщо немає історичних суперечностей. А такі проблеми є лише з окремими сусідами, але не з країнами Західної Європи.
Загалом, найбільші труднощі для українських мігрантів створює не європейська політика, а дії власного уряду. Як один із засновників Всесвітньої асамблеї, що об'єднує українські громади в Європі, можу сказати: наприкінці минулого року ми обговорювали найбільш болючі питання. Одне з них – робота консульських установ. Українцям масово відмовляють у продовженні паспортів, видачі свідоцтв про народження та смерть.
Більше того, чиновник Міністерства національної єдності Олександр Чернишов заявив, що, оскільки Німеччина скорочує соцвиплати, українці повернуться додому. Це повне нерозуміння ситуації. Більшість українців у Європі вже працюють, і їх соцвиплати не стосуються. Якщо ж людина офіційно не працевлаштована, вона просто оформить роботу легально.
А повернуться передусім пенсіонери, люди з інвалідністю та ті, кого нині утримують іноземні країни. І це стане додатковим тягарем для українського бюджету. Фактично, маємо чергову підміну понять.
- Урсула фон дер Ляйєн в Давосі досить гостро висловлювалася щодо політики Трампа. З її виступу можна було зробити висновок, що буде протистояння Європи і США.
Ви неправильно це сприймаєте — ніякого протистояння між Європою і Америкою немає і не буде. Ідею такого протистояння намагаються просунути ліво-ліберали, які втрачають владу.
Насправді конфлікт відбувається між право-консерваторами, прихильниками Трампа, і ліво-лібералами — і тільки в цьому контексті. Протистояння між Європою і Америкою як таким не існує. Є лише політичні розбіжності та різні погляди на глобальні процеси.
Показовим є те, що Урсула фон дер Ляйєн навіть не була запрошена на інавгурацію — це демонстративне ставлення Трампа до євробюрократів. Тим часом прем'єр-міністр Італії Джорджія Мелоні взагалі заявила, що столицю ЄС слід перенести з Брюсселя до Рима, оскільки саме Рим має історичне значення для Європи.
- Ви сказали, що після приходу Трампа Європа зазнає змін. Які саме зміни зараз відбуватимуться в ЄС, особливо негативні?
Будь-які зміни можуть мати як позитивні, так і негативні наслідки для кожної країни та родини.
Що зміниться? Зараз бюрократичний Брюссель і євробюрократи розподіляють кошти так, як їм вигідно політично. Наприклад, якщо Угорщина не приймає певні ЛГБТ-програми — вона може не отримати 20 мільярдів євро. Польща робить щось "не те" — їй можуть урізати фінансування на 30 мільярдів. Це умовні цифри, але принцип саме такий.
Країни вимагають справедливого ставлення до всіх, розподілу ресурсів відповідно до внеску кожної держави. Тому в майбутньому національні інтереси відіграватимуть ключову роль у функціонуванні ЄС.
Якщо ЄС зможе адаптуватися до цього нового етапу — етапу захисту національних інтересів країн-учасниць у межах Союзу, то його єдності нічого не загрожуватиме. Якщо ж ні, то можливі серйозні державні зміни. ЄС, по суті, є великим "совком", і його структура може трансформуватися.