Прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що Лондон готовий взяти на себе провідну роль у забезпеченні безпеки України, продовжуючи виділяти 3 мільярди фунтів стерлінгів на рік для підтримки українських військових. Також Великобританія готова розмістити свої війська на території України, якщо це буде необхідно. Водночас голова МЗС Польщі Сикорський зазначив, що Європа не створить єдину армію, як пропонує Зеленський, і не відправить війська в Україну. Він підкреслив, що Польща не розглядає можливість розміщення своїх військ в Україні, оскільки її обов'язок перед НАТО — захищати східний фланг.
From-UA звернувся до українського політичного експерта та політтехнолога Сергія Гайдая за коментарем щодо заяв іноземних політиків про відправку чи невідправку військових в Україну для встановлення миру: що стоїть за цими заявами та про яких військових йдеться?
— Європейці не хочуть воювати, і це не дивно. Будь-яка нація, будь-які народи, будь-які політики, окрім таких неадекватних, як Путін, Лукашенко чи інші диктаторські режими, розуміють, що війна — це те, чого потрібно уникати за будь-яку ціну. Це перше, що варто пам'ятати. Заяви можна робити, як це було з заявами Макрона про те, що французи приїдуть і так далі. Такі заяви не робляться з метою виконати їх, а для інших цілей.
Друге — а чи потрібні Україні миротворці? Я особисто вважаю, що це дуже шкідливе явище для України, і це буде остаточним визнанням нашої поразки та визнанням того, що між Україною і Росією є конфлікт, сторони посварилися, почали битися — і їх треба розвести, бо класичні миротворці стають між військами, щоб унеможливити їх зіткнення. Чи вигідне це українцям? Вигідно, але не по всій території. На фронті точно не вигідно. Якщо миротворці, будь-які наші дружні війська, стануть в наших мирних містах, наприклад, розмістять свої ППО, а це дуже вигідно для НАТО, для США, тому що я, як колишній військовослужбовець ППО, можу сказати, що, крім техніки, дуже важливо мати реальний бойовий досвід по реальних цілях, і якщо його немає, техніка не допоможе. Україна для них, можливо, це величезний полігон для набування такого досвіду. Причому тут навіть не треба нам давати засоби, треба приїхати зі своїм, тренуватися, а після завершення війни можна їх забрати собі, і будете мати дуже треноване і боєздатне ППО. Наприклад, такий варіант.
Другий — стати до кордону з Білоруссю, дати можливість українським військам відійти і повністю сконцентруватися на війні. Можливо, частини технічного забезпечення їхньої бойової техніки — танків і всього іншого, обслуговування в тилу. Таким чином, це реальна військова допомога, але не участь у бойових діях. А нам і не потрібно, щоб вони брали участь у бойових діях чи вставали між нами та росіянами, тому що Україні на даний момент дуже вигідно знищувати російську армію, бо це й є головний елемент нашої перемоги.
Наша перемога — це не членство в НАТО, це навіть не розвал Росії. Про все це можна міркувати, але це все нереально. А що реально? Це зробити так, щоб у Путіна зникла армія, і ми до цього (як би це не звучало дивно, при всьому песимізмі і настроях, коли розказують, що хтось там від війни втомився) близькі. Якщо ви зараз подивитеся на аналіз, який відбувається, ми виходимо завдяки розвитку сил безпілотних систем на дуже рекордні показники, конкретне знищення живої сили і техніки ворога. Причому в таких темпах ми це нарощуємо, що у Путіна не вистачить ніяких ресурсів ані по техніці, ані по рекруту нових найманців. Це й є головний чинник, чому ми цю війну не програємо.
Якщо поставити завдання нашим силам безпілотних систем довести знищення ворога до максимуму, а вже сьогодні дрони є головним засобом ураження на фронті, причому дуже вигідним для нас — ми не втрачаємо живу силу. Тобто це не бойове зіткнення піхоти на піхоту. І це навіть не зіткнення техніки, де знищується наша техніка і техніка ворога.
Це дрони FPV в ближній зоні, дрони-бомбери в середній зоні і дрони-бомбери, які можуть контролювати всю територію ворога на дальній відстані. І сьогодні ця техніка є, технологічно ми випереджаємо ворога.
Чого немає? Немає тільки двох речей. Перше — достатнього фінансування, і друге — адекватного загально-військового політичного командування, яке б почало цей досвід максимально розвивати і ставити завдання.
Чи є ресурси? Є ресурси. Тому проблема не в тому, чи будуть присутні миротворці.
А якщо прийдуть миротворці, то, по-перше, це зафіксує назавжди окуповані землі як російські, навіть якщо такого статусу не буде. Це унеможливить нашим військам знищення ворога і звільнення цих територій, тому що якщо ми знищимо російську армію безпілотними системами, то звільнення територій піхотою, яка не буде зустрічати спротиву окупантів, теж стане можливим.
Тому нам сьогодні невигідні ці миротворчі війська, а от військова допомога з присутністю західних військових на нашій території, як ППО або авіація, наприклад, у вигляді конструкторів чи через систему приватних військових компаній і найманців-пілотів, які вже мають військову підготовку (не на F-16, а на чомусь більш сучасному, F-18), також повинна бути ленд-лізом. Ми не беремо їх собі, а приватні пілоти, колишні військові, як приватна військова компанія, захищають наше небо від російської авіації та КАБів на фронті.
Тобто не там, де політики повинні сказати своєму народові, що ми відправляємо свої війська на війну. Ні, наші люди не гинуть, наші люди забезпечують військову допомогу, а воюють українці. І це буде правда. От якщо таким чином, то так.
Я вже не кажу, повертаючись до пункту першого: більшість цих заяв — це не більше, ніж заяви. Нам все одно треба самим розраховувати на свої сили і на свої засоби, причому це можливо. Те, що я вам описав, це не фантазії Сергія Гайдая. Подивіться вчорашній дуже класний огляд безпілотних систем і їх результатів за останній місяць від Юрія Бутусова, який на сьогодні є, мабуть, найбільш досвідченим аналітиком, що збирає всі дані разом. А я це знав ще до нього, тому що спілкуюсь з деякими підрозділами, які в нього згадуються.
І це дійсно вражає — кількість того, що вони роблять, за яку ціну, маючи на увазі, що не втрачають свою живу силу, а практично знищують ворога. Сьогоднішня зупинка наступу на Покровськ якраз і демонструє ці два чинники. Перший чинник — там нарешті замінили на адекватне керівництво військове. Цим керує тепер генерал Драпатий, який, на відміну від інших генералів, робить це професійно і ефективно. А по-друге, основну ставку зробили саме на підрозділи безпілотних систем, які просто не дають можливості ворогу підняти голову. І будь-які наступи — як технікою, так і піхотою — просто знищують до нуля.
Сьогодні на нашій окупованій території перебуває близько пів мільйона окупантів. Навіть якщо із розрахунку на кожного окупанта буде по 10 FPV-дронів, тобто 9 не долетить і буде знищено, а один вразить, це дасть суму в 5 млн FPV-дронів, що для нас, для наших підприємців, для наших виробників цих систем взагалі не проблема — просто треба замовити і профінансувати.
І уявіть собі: Путін, якого примушують до миру, а він розуміє, що в нього армії немає, і можливості знову відтворити армію, як він це зробив, коли у 2022 році його перша армія була знищена в реальності. Він мобілізувався, підняв виробництво зброї, залучив союзників для допомоги. Так з'явилися "Шахеди" з Ірану, снаряди, військовослужбовці і ракети з Кореї, так з'явилися мікросхеми з Китаю.
Але головне — це люди. Якщо знищити до нуля його армію на нашому фронті, це дасть можливість звільнити наші території. Миротворці все це закінчать, і ми перетворимося на довготривалий заморожений конфлікт.